Стягнути чи забути?
Фіскали вимагають розширити їх можливості у боротьбі з податковою заборгованістю
На сьогодні маємо тупикову ситуацію щодо стягнення податкового боргу. Протягом минулого місяця він зріс більш ніж на 7 млрд грн і, за останніми даними, наразі складає 107,2 млрд грн.
Податковий борг переважно виникає як результат контрольно-перевірочної роботи та донарахувань платникам-порушникам, в тому числі – донарахувань минулих періодів, по яких судами підтверджено правоту вимог ДФС. А також – в результаті декларування платниками своїх податкових зобов’язань з подальшою їх несплатою.
Маємо абсурдну ситуацію: чим якісніше фіскальна служба виявляє порушників податкового законодавства та чим результативніше захищає свою позицію у судах, тим більше обсяг боргів, оскільки стягнути їх надзвичайно складно.
Головна причина проста: ДФС фактично позбавлена законодавчо встановлених дієвих механізмів стягнення боргу.
За статистикою, що маємо, кожен десятий платник-юридична особа та 40 відсотків фізичних осіб-підприємців не поспішають виконувати податкові зобов’язання та є боржниками. Скажу більше – відверто ігнорують свої борги перед державою.
Одні – роками оскаржують будь-які наші донарахування по судах, виводячи тим часом всі свої активи. Нагадаю, факт оскарження з боку платника означає, що донараховані суми не є узгоджені, відтак – немає можливості застосувати інструмент застави активів. Інші – демонстративно декларують свої податкові зобов’язання на десятки мільйонів, самостійно їх собі нараховують, але не сплачують. Як з’ясовується згодом, на балансі у підприємства, яке начебто має солідні обороти,-- лише стіл та стілець.
З боргами підприємств-банкрутів взагалі цікава картина. Мало, що держава недоотримує від них платежі до бюджету, так ще й припиняє їх діяльність за власний кошт. Щоб ліквідувати безнадійний борг, який не забезпечений активами, ми звертаємося до господарських судів щодо порушення процедури банкрутства, сплачуємо судовий збір, потім – винагороди арбітражним керуючим, які ліквідовують підприємство.
Нонсенс, погодьтесь.
Ми підготували низку питань – законодавчих змін – для внесення їх до Податкового кодексу. Мета: надати податковим органам дієві інструменти та необхідні ресурси для забезпечення ефективного стягнення податкової заборгованості.
Бачимо декілька напрямків.
Перше: корегування термінів податкової вимоги та позовної давності. Це дасть можливість притягти до відповідальності суттєво більшу кількість порушників.
Вважаємо необхідним зменшити термін податкової вимоги до 30 календарних днів з моменту її отримання (зараз це 60 днів). Натомість строк позовної давності – збільшити з 3-х до 6 років. В США, до речі, цей строк – 10 років.
Навіщо в останньому випадку потрібно більше часу? По-перше, судові розгляди, як відомо, можуть тривати не один рік. По-друге – сьогодні кожен податковий керуючій веде по 400-700 справ. Кожен. Це колосальне навантаження, люди фізично не встигають опрацьовувати весь об’єм. Особливо складно нашим колегам в регіонах, де місця знаходження підприємств-боржників можуть бути розкидані по області на відстані сотень кілометрів одне від одного.
Ще одна важлива ініціатива: розширити повноваження податкових керуючих й скасувати практику звернення до суду з боку ДФС щодо будь-яких стягнень. Це гальмує, ускладнює, а іноді й взагалі унеможливлює процес. Слід взяти до уваги світовий досвід та залишити у судовому порядку тільки розгляд дозволу на реалізацію активів боржника, які є у заставі (перебувають під обтяженням).
Нагадаю, що нині на кожен свій крок фіскали повинні мати дозвіл (рішення) суду. Приклад: платник задекларував суму податкових зобов’язань, вона вважається узгодженою. Відтак ми зобов’язані (в разі, якщо він протягом двох місяців не сплачує борг) на 61-й день звертатись до суду, аби отримати дозвіл щодо стягнення коштів. Додам, що при цьому сама участь у судах для ДФС – справа щоразу дуже непроста, адже на судовий збір не завжди вистачає коштів.
Третій напрямок: оскарження платниками наших донарахувань в судах.
Оскарження та суди можуть тривати роками, протягом яких, як я вже говорив, платник встигає вивести всі активи з підприємства. Держава залишається ні з чим.
Наведу цифру: наразі 39 млрд грн з загальної суми податкового боргу не забезпечені активами.
Ми розробили та пропонуємо внести зміни до Податкового кодексу: нерухоме майно платника, який пішов на оскарження в суди, має бути взяте під заставу. Це світова практика. При відсутності нерухомих активів – арешт рахунків підприємства: зупиняються видаткові операції, крім заробітної плати та соцвиплат. Саме ці активи– в разі підтвердження судами нашої правоти – й будуть забезпеченням по боргу. Наголошую, що господарська діяльність підприємства при цьому не припиняється.
Четвертий напрямок: стягнення боргів за інкасовим дорученням з банківських рахунків боржників. Слід припинити практику використовування боржниками часу поза межами банківського дня для своїх фінансових транзакцій.
Нагадаю, банк може виконувати платіжні доручення свого клієнта (в даному випадку – підприємства-боржника) як в період операційного часу (а він у кожного банку свій, найчастіше це до 16-17-00 години), так і по його завершенні – аж до кінця роботи системи електронних платежів (до 18-00). Різниця полягає у тому, що після операційного дня доручення виконуються по підвищеному тарифу.
І ось цей період – декілька годин – і використовують боржники, які здійснюють будь-які свої трансакції, уникаючи при цьому списання податкового боргу. Тобто, всі бачать підприємство з багатомільйонними оборотами, що активно розвивається, а в той же час воно має податковий борг і – порожні банківські рахунки.
Наразі ми узгоджуємо з Мінфіном два накази (між Держказначейством і ДФС та НБУ й ДФС), де передбачений новий механізм стягнення боргу.
Пропонуємо формувати інкасове доручення у електронному вигляді – з використанням електронного цифрового підпису посадових осіб контролюючого органу та електронної печатки.
Це спростить та здешевить громіздкий та трудомісткий алгоритм стягнення, скоротить процес в 15 разів: з 30 до 2-х днів.
Крім того, слід зобов’язати банки своєчасно забезпечувати виконання наших доручень, що надходять до них. Та – не давати можливості підприємствам-боржникам використовувати гроші з рахунків на інші, крім погашення боргу, потреби.
І ще один момент: ДФС варто розширити можливості реалізації заставного майна шляхом електронних торгів через системи «СЕТАМ» або «ProZorro». Це підтвердить відкритість процесу, дозволить суттєво його прискорити та врешті – реалізовувати майно за цінами, що відповідають ринковим.
Отже, сподіваюсь шановні законотворці звернуть увагу на зазначену проблематику й озвучені ініціативи та напрацюють відповідні законодавчі зміни.
Податковий борг обсягом у 107,2 млрд грн – це майже 10% від дохідної частини Держбюджету цього року. Така ситуація є неприпустимою.
Думаю, зі мною всі погодяться.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3799
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 369
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 261
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23358
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17403
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17185
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13710
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11824