Боротьба з Держпраці: білі розпочинають і… виграють
Стратегія побудови спору з Держпраці
Не секрет, що адміністрування українського бізнесу є невеселим: згідно міжнародних досліджень, тільки за параметром «оподаткування» ми займаємо 65 місце у світі (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/print-395389.html) При тому, що Грузія займає 14 місце. Але це тільки вершина айсберга, адже окрім власне податківців є податкова міліція, ДСНС, Екоінспекція, АМКУ і ще купа інших контролюючих органів. Одним з них є Держпраці, про який і піде мова.
Ще минулого року Держпраці було рекордсменом (якщо не брати АМКУ) за розмірами стягнень, що накладалися на бізнес: мільйон гривень за один «візит» було нормальною практикою. Але в лютому відбулася «міні-перемога» - Верховна рада зменшила розмір штрафів.
Так, якщо раніше у разі недопуску до проведення інспекційного відвідування бізнесу загрожував штраф в розмірі 472 300 грн, то наразі діє «покращення» до 80 000 грн. За недотримання мінімальних гарантій – 10 000 грн за кожного працівника. Однак, якщо кадрова служба не протабелювала працівникам на годину менше перед святом - підприємство з 30 працівників отримає штраф 300 000 гривень на рівному місці.
Додатковим пряником стало те, що у разі сплати 50% штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови, вона вважається виконаною. Тобто, як і в ситуації зі штрафами у сфері дорожнього руху, держава всіляко заохочує наповнювати бюджет штрафами, а не судовими зборами. Тож, чи є сенс судитися з Держпраці за наявності такого «аукціону небаченої щедрості»?
Наведу кілька власних прикладів.
Рішенням Харківського окружного адмінсуду у справі № 520/6249/19 від 07.08.2019 було повністю задоволено позовні вимоги про визнання постанов про накладення штрафів на ФОП на загальну суму 838 773 грн. Держпраці подало апеляційну скаргу, однак 13.11.2019 вона була повернута, оскільки апелянт так і не сплатив судовий збір.
Рішенням Чернівецького окружного адмінсуду у справі № 824/91/19-а від 30.03.2020 було повністю задоволено позовні вимоги про визнання постанов про накладення штрафів на ТОВ на загальну суму 982 872 грн. Держпраці також подало апеляційну скаргу, однак 18.06.2020 вона була повернута, оскільки і цього разу судовий збір не було сплачено. Наразі ТОВ в процесі повернення коштів судового збору.
Рішенням Харківського окружного адмінсуду у справі № 520/2337/2020 від 15.07.2020 було повністю задоволено позовні вимоги про визнання постанов про накладення штрафів на ТОВ на загальну суму 463 203 грн. Зрозуміло, що і цього разу Держпраці звернулося із апеляційною скаргою, однак 07.10.2020 на сайті судової влади з’явилася інформація про її повернення апелянту.
Як кажуть, один раз – випадковість, два – співпадіння, три – закономірність. Аналіз ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду за останній час дає підстави стверджувати, що подібна практика наявна і в Києві.
Така ситуація склалася через те, що внаслідок карантину у скрутній фінансовій ситуації опинився не тільки бізнес, але й бюджети держорганів на судові спори, тож не звернутися із апеляційною скаргою на негативне для них рішення вони не можуть через побоювання складання протоколу про корупцію, але й оплатити всі підряд скарги можливості не мають.
На щастя, в 2020 році практика звільнення та відстрочення сплати судового збору держорганам зустрічається все менше, адже суди, нарешті, зрозуміли, що подібне є порушенням рівності учасників процесу. Слід зробити висновок: якщо рішення суду першої інстанції – ґрунтовне, то апелянт «зекономить» на його оскарженні, розуміючи безперспективність цього, залишивши кошти на більш вірогідну справу. А для того, щоб рішення таким стало, слід ретельно готувати матеріали позову.
Платити 50%, чи судитися - вирішувати бізнесу. Однак, слід пам’ятати, що за повторне протягом ДВОХ років виявлення роботи неоформленого працівника, або формально оформленого, але на неповний робочий день, - застосовується штраф в розмірі 150000 грн за кожну особу.
Тож не слід економити бюджети Держпраці на судовий збір та користуватися хоч якимись плюсами карантину.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23180
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21293
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9748
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8862
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7730