Сучасне кібернасильство — прихована, але небезпечна форма домашнього насильства, що руйнує життя через цифрові технології, і важливо знати, як себе захистити.
Інтернет — це водночас наш друг і ворог. У ньому ми можемо знайти підтримку, поділитися думками чи обмінятися радістю. Але, на жаль, саме в онлайн-просторі часто розгортається невидима війна, у якій жертвою стає той, хто й так перебуває у складних життєвих обставинах. Домашнє насильство виходить за межі фізичних стін і захоплює простір цифрових технологій.
Кібернасильство — це вже не нова, але дуже небезпечна форма домашнього насильства, яка руйнує життя непомітно, зсередини. Це термін, який охоплює широкий спектр дій: поширення персональних даних без згоди, шантаж, погрози, злам акаунтів, публікацію компрометуючих фото чи відео, створення фейкових профілів, а також організацію цифрових атак, як-от флуд або DDoS-атаки.
Кібернасильство — це цілеспрямоване використання цифрових засобів для контролю, приниження, переслідування або заподіяння шкоди. Зазвичай воно супроводжується іншими формами насильства — психологічним, економічним або навіть фізичним.
Ознаки кібернасильства можуть бути різними, але всі вони спрямовані на підрив почуття безпеки. Наприклад:
Контроль в інтернеті: кривдник слідкує за вашою активністю в соцмережах, перевіряє повідомлення чи облікові записи. Інколи доступ до акаунтів може бути отриманий обманом або примусом.
Залякування публікацією особистих матеріалів: погрози розмістити інтимні фото або особисту інформацію стають інструментом шантажу.
Образи та цькування в мережі: обліковий запис жертви може стати мішенню для образливих коментарів або навіть наклепу.
Стеження через соцмережі: створення нових акаунтів для переслідування, постійні повідомлення — усе це додає до атмосфери страху.
Цей список далеко не вичерпний. У моїй юридичній практиці була справа, коли кривдник встановив шпигунське програмне забезпечення на телефон своєї колишньої партнерки, щоб отримувати її повідомлення в режимі реального часу. Інший випадок стосувався поширення фейкової інформації в інтернеті з метою ізолювати жінку від друзів і родичів.
Як кібернасильство впливає на жертву?
Кібернасильство завдає глибоких ран не лише емоційного, але й соціального характеру. Жертва втрачає почуття безпеки, відчуває постійний стрес, тривогу і навіть сором. У випадках, коли приватні матеріали потрапляють у відкритий доступ, це може зруйнувати репутацію, кар’єру, а інколи й змусити людину ізолюватися.
Жертвою кібернасильства може стати кожен: підлітки, які бояться розповісти батькам, підприємці, чия ділова репутація стала мішенню, або навіть громадські діячі, на яких спрямовані організовані кампанії ненависті.
Один із найбільш резонансних випадків у моїй практиці — це історія молодої жінки, яка стала жертвою так званого doxxing (публікація її особистої інформації, включаючи домашню адресу, у публічному доступі). Через це вона зазнала постійних переслідувань і навіть змушена була змінити місце проживання. Але найболючішим стало те, що її історія не завершилася, коли вона «переховувалася». Кіберпростір пам’ятає довше, ніж ми можемо уявити.
Зарубіжний досвід підтверджує, що кібернасильство має довгострокові наслідки. Наприклад, у США було виявлено, що кожен п’ятий випадок кіберпереслідування супроводжується розвитком посттравматичного стресового розладу. В Австралії окремі програми психологічної реабілітації вже включають спеціальні модулі для жертв цифрового насильства.
Як боротися з кібернасильством?
В українському законодавстві кібернасильство не виділене як окрема категорія, але його можна кваліфікувати як психологічне насильство. У деяких випадках дії кривдника можуть бути розцінені як порушення права на приватність або навіть злочини, пов’язані з незаконним використанням інформації.
На практиці це означає, що притягнути кривдника до відповідальності можливо, але для цього потрібні докази. Наприклад:
Скріншоти повідомлень із погрозами або образами.
Листування в соцмережах чи інших месенджерах.
Докази доступу до ваших акаунтів без вашої згоди.
Що робити, якщо ви стали жертвою кібернасильства:
Не мовчіть. Звертайтеся до поліції. Ви можете подати заяву в найближчому відділенні або через кіберполіцію онлайн.
Фіксуйте докази. Зберігайте повідомлення, робіть скріншоти і записуйте дату й час інцидентів.
Звертайтеся до адвоката. Це може бути найшвидший і найзручніший спосіб отримати юридичну консультацію та допомогу.
Мені доводилося працювати зі справами, де кібернасильство поєднувалося з іншими формами насильства. Однією з таких історій була справа про психологічне насильство через відеозаписи, на яких діти були змушені ображати свою матір. Ми змогли отримати обмежувальний припис для кривдника, а також ініціювати кримінальну справу за фактом знущання.
Як запобігти кібернасильству?
Запобігання — це насамперед про обізнаність. Важливо знати, як убезпечити себе в цифровому світі:
Використовуйте складні паролі для всіх облікових записів і не діліться ними.
Перевіряйте налаштування конфіденційності в соцмережах.
Не залишайте свій телефон чи інші пристрої без нагляду.
Якщо вас щось турбує, звертайтеся за консультацією до кіберполіції або юриста.
Зарубіжні приклади, такі як британська кампанія Revenge Porn Helpline, доводять, що швидка реакція й підтримка можуть зупинити кривдника. У Норвегії активна програма з цифрової безпеки для жертв насильства стала частиною системи захисту прав людини.
Пам’ятайте: захист є!
Моя робота як адвоката змушує щодня стикатися з новими формами порушення прав людини, і одна з них — кібернасильство. Це явище, яке вже давно вийшло за межі особистих сварок у соцмережах. Воно стало зброєю, яка може руйнувати життя, репутації, а подекуди навіть доводити до трагедії. Сидячи у своїй затишній квартирі, за екраном ноутбука, жертви часто не можуть навіть уявити, як саме на них впливають атаки з невидимого фронту. Як сімейний адвокат, я знаю, що навіть найскладніші справи можна вирішити, якщо діяти наполегливо і грамотно. Кібернасильство — це виклик, але разом ми можемо захистити себе і тих, хто поруч. Ваші права починаються там, де ви починаєте себе захищати. І я впевнений, що у вас це вийде.
