Кожне суспільство на певному історичному етапі культивує ті чесноти, які вважає для себе важливими. На виборах до Верховної Ради 2014 р. українське суспільство теж мало певний орієнтир.
Кожне суспільство на певному історичному етапі культивує ті чесноти, які вважає для себе важливими. В Стародавній Спарті культивували хоробрість, у Венеції в добу її розквіту - вміння вести торгівлю, у США - свободу підприємництва і т.д.
На виборах до Верховної Ради 2014 р. українське суспільство теж мало певний орієнтир - підтримка Революції Гідності або, принаймні, визнання жертовності дій народу на Майдані. В результаті виборів-2014 до влади прийшли люди, які відповідали цим чеснотам. Пізніше ці кандидати розійшлися по фракціях БПП, Народного Фронту, Батьківщини, Самопомочі, Радикальної партії Олега Ляшка, але всі вони були з одного табору. Що Порошенко, Яценюк і Аваков, що Тимошенко, Ляшко і Садовий.
Однак ще пізніше виявилося, що прихильність Майдану і корупція - це поняття, які на практиці одне одного не виключають і політики змогли поєднувати ці, здавалося б, непоєднувані речі. Тому ідею Майдану було дискредитовано і на виборах-2019 він більше не був моральним орієнтиром.
Натомість орієнтиром і головною чеснотою виборів-2019 стала аполітичність.
Як би це не звучало, але для політиків стало суспільною чеснотою не мати політичного досвіду. Хто був при владі останні 5 років автоматично потрапляв у категорію профнепридатних. В результаті Рада оновилася на 80%, а під гнів народу потрапили не лише злісні корупціонери, але й ті, хто з цією самою корупцією намагався боротися. Не лише депутати-двієчники, які справді ігнорувати роботу в Раді, але й відмінники, в яких десятки прийнятих законів, 100% присутність на засіданнях Ради і подібні досянення, які, однак, суспільство не оцінило, оскільки суспільною чеснотою вони не є.
Однак проблема в тому, що аполітичність сама по собі чеснотою також не є. Як, до речі, не була справжньою чеснотою підтримка Майдану, яка часто залежала від ситуації і конкретних інтересів, а тому зібрала в собі дуже різних персонажів (частина клялися народу в любові лише через страх, а не моральні зобов'язання).
Тому, щоб побудувати успішну державу, суспільство мало б запропонувати нові чесноти, ключовими з яких мають стати розум і порядність (одне без іншого не спрацює).
Зрештою, у світі є чимало заможних і успішних держав, які не проходили дорогою до успіху крізь полум’я революції. Так само історія знає десятки держав, в яких роками при владі перебуває стара еліта, яка, тим не менш, забезпечує необхідний розвиток і благополуччя. Однак ви не знайдете жодного прикладу, де б успішну державу побудували без культивації розумних і порядних політиків.
