Грати Президента та бути Президентом: в чому різниця

Натрапив в youtube на відео, яке чимось нагадує вибори Президента.

Натрапив в youtube на цікаве відео – про виживання в дикій природі. На ньому автор показує як в диких умовах будувати укриття, добувати вогонь, знаходити їжу. Тобто, що потрібно робити, щоб не вмерти від холоду, голоду й хвороб. Ніби нічого особливого, якщо не враховувати, що автор все це робить мега успішно. Куди б він не закинув вудку, щоразу дістає форель. Куди б не пішов полювати, всюди йому трапляється здобич. Відео отримують мільйонні перегляди і сотні позитивних коментарів.

Але проблема в тому, що ці відео фейк. Тобто, не самі відео (автор реальний), а те, що він робить. Перед тим як зловити рибу, він її штучно насаджує на крючок. Перед тим як впіймати дикого фазана, він його купує на спеціальній фермі. У youtube вже навіть є окремі відео, які детально розповідають як саме відбувається обман.

Але парадокс в тому, що ці викриття ніяк не впливають ні на кількість переглядів відео, ані на підписників автора. Більше того, глядачі критикують тих, хто ставить під сумнів справжність відео. Мовляв, ідея то хороша, а все інше не важливо. До речі, аудиторія відео – це переважно діти й підлітки, що багато пояснює.

До чого ця історія? Вона чимось нагадує вибори Президента України. Де ззовні є красива історія і людям вже не так і цікаво, що відбувається за кадром. Ідея то хороша, а все інше не важливо.

Але уявимо на хвилину, що підписники реально потрапили в умови дикої природи, де їх виживання напряму залежить від навиків автора відео. Тут і може настати переломний момент, коли глядачі на собі відчують межу між відео та реальністю. Коли зрозуміють, що в справжній дикій природі немає форелі з магазину, яка сама чіпляється на гачок. Що показово різати дерева бензопилою і реально рубати сокирою – це трохи різні речі. Що робити вигляд, ніби ти розпалюєш багаття без сірників і реально розпалювати багаття без них – це не одне й те ж.

Однак ніщо не навчає краще, ніж власний досвід. Особливо, якщо він здобутий ціною мозолів на руках, втомлених ніг та голодного шлунку. Головне навчитися швидше, аніж до вас доберуться дикі звірі.