Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
12.03.2021 16:04
Податкова амністія: вихід з тіні чи вхід?
На якому ж підґрунті приймається амністія, хто врешті стане цільовою групою і який може бути результат?
Що пропонується у президентських ініціативах: амністуються незадекларовані доходи минулих періодів через податкову «демонстрацію» (декларування) придбаних на них активів. Податок сплачується з податкової бази (вартості активів) 5% - з тих, що в Україні, 9% - за кордоном, 2,5% - з суми, що вкладено в облігації державної позики.
Начебто випробуваний в світі механізм, є реальні досягнення, певною мірою позитивні: Аргентина, Італія, Індонезія. Є і не зовсім – Грузія, подались аж вісім осіб. Але цілком очевидно, що час позитивного «податкового настрою» в народі президентська команда втратила. Внесений проєкт змін до Податкового кодексу щодо амністії є модернізованим прототипом проєкту № 1232, який вносився до ВР ще на початку каденції у вересні 2019 фінансовим комітетом ВР, а точніше «диригентом» президентської податкової реформи паном Гетманцевим. Ось тоді приймати амністію було на часі - керована монобільшість, не чіпали ФОПів, блокування ПДВ було на відповідальності попередників, не продемонстровано «лояльного» відношення владної команди до тих, хто всі активи тримає на компаніях-нерезидентах. Тоді і пояснювальна записка до проєкту закону виглядала веселіше, наче «Податковий універсал». Щойно прочитав і вже готовий декларуватись. А додавши ще медійку у форматі «кварталу», що сплачені кошти підуть на «Велике будівництво», взагалі можна було б звітувати, що держава будується лише за рахунок чесних громадян, але… Час минув, як і перспективи, тому президентський проєкт 2021 має доволі нудний текст пояснювальної записки, а сам проєкт – звичайний модернізований копіпаст проєкту закону Гетманцева 2019 року, і який навіть не популяризується на сайті Президента. Вбачається, що очікували більш сприятливого «інформаційного клімату», але тягнути вже нікуди, бо далі буде ще гірше, і за передвиборчі обіцянки питають…
На якому ж підґрунті приймається амністія, хто врешті стане цільовою групою і який може бути результат?
Підґрунтя відверто підгнило. Величезний галас навколо детінізації капіталів за кордоном через оподаткуванням прибутку контрольованих іноземних компаній (КІК) закінчився законом № 1117-IX, яким не тільки відтермінували подання звітності по КІК, так ще й за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років заборонили притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності. При цьому відверто протиправно змінами у Податковому кодексі, залізли до кримінального процесу через заборону вважати доказами у кримінальному провадженні інформацію (документи) отримані контролюючим органом та навіть передавати її правоохоронцям згідно КПК. Це перша, але реальна податкова амністія під 0%, яка для певних кіл вже настала до 2025 року. Для прикладу, правила КІК у країні – агресорі запроваджені ще з 2014 року і кримінально караються за спроби їх обійти.
Особи, які потрапляють останнім часом до санкційного списку РНБО, взагалі не хвилюються за оформлені активи на себе в Україні, бо все оформлено на компаніях-нерезидентах. Реальна санкція та детінізація могла б бути саме через звітування по КІК та аналіз вартості активів на території України, що оформлена на цих нерезидентах. Але … у реальному житті санкції бувають з реальними наслідками, а у «кіно» - віртуальними.
Переходимо до цільової групи амністії-2021, хто ж у зоні «прицілу»? Це менеджмент та власники українських підприємств (засновники, керівники, топ-менеджмент), які за минулі роки податкового «доїння» і неадекватного розподілу бюджету, просто навчились «жити на мінімалку»), яку і показують у 1-ДФ. Після накладання своєрідного тавра «ризиковий платник податку», цінність підприємств, з яких декларується постійний зарплатний дохід, взагалі втратила сенс для деяких підприємців. Отже, здебільшого в податкових розрахунках 1-ДФ – мінімальна зарплата або трохи вище. Про додаткові доходи, по яких має подаватись річна декларація фізособи, навіть не варто говорити. Але все ж таки середній бізнес-клас купує: нерухомість, інколи комерційну; автомобілі, інколи вартісні; вкладає гроші у житлову нерухомість, інколи для дітей, інколи, як пасивний дохід, і все це вже ретельно опрацьовується дбайливими податківцями, які підіграють «диригенту» Гетманцеву. Послухайте виступ голови ДПС і зрозумієте, що головне зло в державі - це приховані зарплатні доходи середнього бізнес-класу.
Проєкт закону про амністію «дбайливо» попереджає, що хто не задекларувався, вважається, що повідомив про відсутність таких активів, або склад таких активів в межах норм безумовної амністії: валютні цінності до 400 тис. грн., квартира до 120 кв.м., житловий будинок до 240 кв.м., нежитлова нерухомість до 60 кв. м., земельні ділянки в межах норм безоплатної передачі, один автотранспорт до 3 000 куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальних з/п. Після амністійної кампанії, всі, хто має у власності більше зазначених норм і не скористався амністією, потрапляють в зону ризику співставлення 1-ДФ, річної декларації та вартості активів. Інформацію податківці отримають: за реєстром нерухомості - про активи, за інформацією банків – про гроші (ДПС вже давно тягне свої «щупальці» до відкриття банківської таємниці), за інформацією МВС – про транспорт. Строки давності, зауважте, відсутні, якщо декларація не подавалась (згідно 102.2 ПКУ). Тобто, купили декілька років тому вартісне авто понад 3 000 куб. см, або друге, в звітах 1ДФ - мінімалка, річна декларація за рік, в якому придбано актив та попередній, не подавалась, не амністувались – може бути нараховано ПДФО. Не виключено, що з цією метою відродять непрямі методи податкового контролю дідуся Азарова.
Є в амністії 2021 ще один цікавий елемент – це 2,5% з вкладених у державні облігації (ОВДП). Але це не для середнього бізнес-класу, в сучасних умовах це скоріше це для тих, хто вже отримав свою амністію до 2025 року. Є версія: якщо амністійна кампанія піде геть кволо, і надходжень до бюджету буде зась, то ОВДП, які останнім часом як з кулемета відстрілює Мінфін, підуть на продаж з подальшим декларуванням. Власники численних компаній-нерезидентів і так їх скуповують, але цих власників можуть попросити після викупу наприклад «поганяти» ОВДП через «фунтів» та їм задекларуватись. І розміщення, і надходження, і медійно красиво, бо міліонерів в країні прибавиться. А компенсація сплачених 2,5 % може бути гарантована з інших джерел.
Чудово може «спрацювати» амністія для легалізації відверто кримінальних коштів навіть завезених (заведених) із-за кордону і для подальшого «білого» відправлення їх знову за кордон. Застереження в проєкті закону, що не вважаються амністованими кримінальні доходи (крім за статтями 212, 212-1, частково 366 ККУ) – це ні про що. Декілька завуальованих транзакцій перед декларуванням, і ніякий слідчий, тим більше, з нашими судами, не відтворить реальну схему їх походження.
У підсумку. В світі такі амністії завжди позитивно спрацьовували в комплексі, коли влада демонструвала для всіх чесні та рівні умови розпочати з чистого аркушу податкові відносини. А коли на цьому аркуші прихованими чорнилами вже щось написано, то реальний ефект може бути негативний, а віртуальний, наприклад, продемонстрований через вкладення в ОВДП.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
Топ за тиждень
Популярне
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21272
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 20504
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 8014
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7716
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 7187
Контакти
E-mail: [email protected]