Відзначимо, що однією з основних причин звернення заявників з України до Європейського суду з прав людини є невиконання або тривале виконання рішень національних судів.
Виникає запитання що ж робити стягувачам та яким чином притягнути чиновників до відповідальності за невиконання судових рішень?
У випадку з нашим клієнтом казначейство тривалий час не виконує судові рішення про стягнення з бюджету сум невідшкодованого податку на додану вартість та пені за несвоєчасне відшкодування податку.
Клієнт звернувся до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України (Невиконання судового рішення). Звісно, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою були внесені тільки після оскарження бездіяльності поліції до суду. В подальшому поліція не квапилась встановлювати посадових осіб казначейства, які винні в тривалому невиконанні судових рішень. Поряд з оскарженням цієї бездіяльності поліції, я звернувся до казначейства з адвокатським запитом про надання відомостей щодо посадових осіб (посада, фамілія, ім’я та по-батькові) до обов’язків, яких належить здійснення дій щодо виконання судових рішень.
Проте казначейство, без пояснення причин, не надало ці відомості за адвокатським запитом. Цим казначейство порушило не тільки ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо обов’язку надання інформації за адвокатським запитом, але також порушило пункт 9 ст. 4 Закону України «Про державну службу», яким передбачено, що одним із принципів державної служби є прозорість - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України.
У зв’язку з порушенням мого професійного права я звернувся до суду з позовом про зобов’язання казначейство надати інформацію за адвокатським запитом. Суд дійшов висновку, що казначейством порушені вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та зобов’язав казначейство надати інформацію за адвокатським запитом.
Казначейство оскаржуючи постанову суду в апеляційній скарзі та обґрунтовуючи нібито неможливість надання інформації за адвокатським запитом вказало наступне: « … визначення конкретних працівників, які вживають заходи по опрацюванню документів, пов’язаних із виконанням певного судового рішення, здійснюється керівництвом Казначейства та його структурних підрозділів індивідуально у кожному випадку, що відбувається накладенням відповідних резолюцій на документи».
Отже, з цього твердження представника казначейства, можливо зробити висновок, що виконання судових рішень в казначействі здійснюється в ручному режимі.
Суд апеляційної інстанції залишив без задоволення апеляційну скаргу казначейства, а постанову суду першої інстанції – без змін.
Таким чином, адвокатський запит є одним з інструментів за допомогою якого можливо притягнути чиновників до персональної відповідальності за порушення Закону.
