Як допомогти захисникам, які втратили кінцівки? Спойлер: будьте щирі
Можливо, ви, як і тисячі інших українців, відчуваєте ніяковість, коли бачите військового на протезі чи без кінцівки.
Можливо, ви, як і тисячі інших українців, відчуваєте ніяковість, коли бачите військового на протезі чи без кінцівки. Часом ця ніяковість настільки сильна, що межує із соромом. Соромно за себе, що ми не знаємо, як правильно відреагувати. І чи є правильна реакція?
Ми вже понад рік з усією країною збираємо кошти на біонічні протези для захисників, які проходять лікування та реабілітацію після втрати кінцівок у національному центрі “Незламні” у Львові. Вже понад рік ми працюємо над тим, щоб захисники, які втратили на війні верхні кінцівки, мали найсучасніші у світі протези. Ці протези ніколи не зможуть замінити справжніх рук, але можуть максимально наблизитися до виконання їхнього функціоналу.
А тепер повернемося до моменту зустрічі з людиною, яка отримала протез однієї або декількох кінцівок. Ви точно самі можете визначати як вам діяти. Але можу поділитися кількома правилами, як точно НЕ ТРЕБА реагувати:
- Не демонструйте жалість. Бути емпатичним чи відчувати співчуття - нормально. Але замість сумного обличчя ви можете продемонструвати підтримку, посміхнутися чи подякувати.
- Не бажайте одужання. Ви не можете знати, який зараз стан здоров’я у людини на протезі, але кінцівка вже точно не відросте, навіть якщо це буде ваше найщиріше побажання.
- Не витріщайтеся. Протез може бути для вас чимось вкрай незвичайним, але перш за все перед вами жива людина, яка може не прагнути додаткової уваги. Поважайте чужі кордони, аби наші ветерани могли почуватися комфортно у суспільстві.
- Не уникайте. Не треба відводити погляд, коли ви бачите військового на протезі, не треба тримати дистанцію. Протезовані - це повноцінні члени суспільства.
- Не розпитуйте зайвого. Якщо ви хочете показати свою підтримку чи зацікавленість, то не варто одразу питати про війну чи досвід поранення. Запитайте спочатку “Як ви?”, це допоможе вам краще зрозуміти стан людини.
Хочу познайомити вас з нашим захисником Георгієм.
Пережив три інсульти, зупинку дихання та втратив руку. Шанси на відновлення молодого захисника були мізерними. Однак, хлопець докладає неабиякі зусилля і вже навіть ходить.
22-річного захисника звати Георгій Раскалєй. Він із Ірпеня, що під Києвом. Новина про повномасштабне вторгнення застала молодого воїна на донецькому напрямку.
Важке поранення Георгій отримав уже цьогоріч в районі Бахмута. Ворожа міна влучила прямо в бліндаж, де був молодий боєць. Приліт - це останнє, що він пам’ятає про події того дня. Осколки посікли все тіло хлопця. На місці в нього стається три крововиливи у мозок. Праву руку, яку найбільше пошматували уламки міни, врятувати було неможливо, тож медикам довелося її ампутувати.
Вже після 2 тижнів роботи команди воїн зробив величезні успіхи. Він вже самостійно ходить без допомоги сторонніх.
Біонічний протез для захисника придбано за кошти благодійників платформи dobro.ua та бізнесів.
Підтримуйте збори на найсучасніші протези, що такі захисники, як Георгій, можли отримати допомогу. Разом із тим ми з вами починаємо формувати ту нову реальність, де людина з протезом - це норма. Де людина з протезом не мусить ховатися, відчувати страх чи сором. Це боротьба за інше майбутнє, тому якщо у вас є діти, то поговоріть із ними вже зараз. Поясніть їм, що таке протез та звідки він з'явився. Аби і вони були готові до зустрічі із протезованими захисниками на вулиці, у супермаркеті.
І наостанок. Говоріть, комунікуйте, будьте щирими. До всіх ситуацій ніколи не підготуєшся, але будьте готові просто сказати “дякую” та подитився в очі, якщо хочете виразити свою вдячність. А наші захисники точно на неї заслуговують.
- Анульовано бронювання працівника. Які дії роботодавця? Віталій Соловей 01:34
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак вчора о 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак вчора о 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад вчора о 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 23.01.2025 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко 23.01.2025 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 23.01.2025 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 23.01.2025 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 23.01.2025 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 23.01.2025 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 23.01.2025 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 23.01.2025 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 3067
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2544
-
Українська блогерка Анна Жук загинула в ДТП
Життя 2399
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2238
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2229