За час повномасштабної війни в Україні агропромисловий комплекс зазнав величезних збитків. За різними оцінками лише за перший рік вторгнення сума прямих збитків складає близько $9 млрд.
Сюди відноситься і втрата сільськогосподарської техніки, і пошкодження та руйнування виробничих потужностей, і знищення та викрадення готової продукції тощо.
Тому актуальність питання відшкодування таких збитків важко переоцінити.
Цим Порядком визначено напрями шкоди та збитків, серед яких і втрати земельного фонду, втрати акваторії, економічні втрати підприємств, а також основні показники за кожним напрямом.
Більше того, щодо кожного із напрямів затверджено відповідні методики визначення шкоди та збитків. Цікаві нам:
І тут же Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257, який застосовується під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок воєнних дій об’єктів для прийняття рішення про можливість їх подальшої експлуатації (має важливе значення в частині фіксації збитків та збору доказів щодо пошкодження майна).
Загалом, це і є вся законодавча база у поставленому нами запитанні.
Передбачаючи питання щодо того, чи застосовується у даному випадку ЗаконУкраїни№ 2923 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», одразу відповім, що предметом регулювання даного Закону є дещо інший напрям надання компенсації, а саме за пошкодження чи знищення об’єктів переважно житлового фонду.
Тому в нашій ситуації говорити про можливість відшкодування завданих збитків в порядку, передбаченому цим Законом, ми, на жаль, не можемо.
Нагадаємо про особливості фіксації збитків та збору доказів
Тут першочергово слід звернути увагу на те, що належне документування втрат – це відповідальність саме представників агросектору.
Тому вкрай важливо зібрати максимум інформації, яка буде підтверджувати факт заподіяння шкоди (як прямий збиток, так і неотриманий дохід (упущену вигоду).
Сюди слід віднести фото-, відеодокази, показання свідків, результати огляду місця події, акти обстеження, документально підтверджені витрати на придбання майна, документи, які посвідчують право на таке майно, а також документи, які можуть підтвердити дохід, що був би отриманий в майбутньому (якщо говорити про упущену вигоду) тощо.
В частині фіксації втрат суттєвих змін за цей час не відбулося.
1. Фіксація факту кримінального правопорушення – зона відповідальності Нацполіції України або СБУ (залежно від складу);
2. Вже згадані акти обстеження складаються членами відповідної комісії органу місцевого самоврядування чи військової адміністрації;
3. Для належного визначення розміру завданих збитків можуть залучатися суб’єкти оціночної діяльності;
Не дивлячись на те, що поки відсутній чіткий законодавчо закріплений механізм відшкодування аграріям втрат, наведений етап збору доказів та фіксації збитків, без перебільшення, є основним в цій процедурі. Тому на ньому має бути зосереджена неабияка увага, оскільки кожен такий доказ є свідченням злочину і, відповідно, в подальшому слугуватиме основою для відшкодування збитків.
Механізму відшкодування збитків немає. Що пропонує держава?
І поки ми перебуваємо лише на етапі становлення національного механізму відшкодування збитків аграріям, збираємо докази їх заподіяння та фіксуємо втрати, на державному рівні розроблені певні варіації підтримки агросектору, про важливість яких в таких умовах годі й казати.
В першу чергу, звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, що використовуються для забезпечення зберігання зернових та/або олійних культур відповідно до Закону № 2445 від 27.07.2022.
Окремо варто звернути увагу на програму надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства, умови, критерії та механізми надання яких регулюються постановою КМУ від 21.06.2022 № 738.
Крім цього, нещодавно Міністерством аграрної політики та продовольства України було анонсовано можливість отримання підприємствами, які находяться на територіях, де велися бойові дії і мають складну ситуацію, отримати кредити на обігові цілі під 1% річних. Для цих підприємств передбачений ще один інструмент – надання державних гарантій не 50%, які є зараз базовими, а збільшення до 80%.
З вересня планується також підвищення ліміту за програмою «5-7-9%» до 150 млн гривень для переробних підприємств.
Не зайвим буде нагадати, що участь у програмах підтримки агросектору, як державних, так і міжнародних, можлива саме через Державний аграрний реєстр або портал Дія.
Як висновок, неможливо не зазначити, що масштаби збитків, завданих агросектору війною, вражають, і вражають не в найкращому сенсі цього слова. Зараз основне завдання, яке стоять перед аграріями, - фіксувати втрати та формувати доказову базу, яка в подальшому буде основою для отримання відшкодування за допомогою національного чи міжнародного механізму.
І звичайно ж звертатись до тих варіантів державної та міжнародної підтримки, які хоч і не покриють повністю завдані збитки, але все ж будуть важливим стимулом продовження діяльності.
