Нові договори: "недо-оренди та пере-попередні"

Результат (проміжний, не перший та не останній) дослідження на ринках безмитної торгівлі («duty free»).

Результат (проміжний, не перший та не останній) дослідження на ринках безмитної торгівлі («duty free»).

Прийняли рішення про надання обов’язкових для розгляду рекомендацій ДП «МА «Бориспіль» наступного змісту:

«Припинити дії, що можуть призвести до порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та полягають в передачі в оренду та/або користування приміщень аеропорту поза конкурсними процедурами»

Поки досліджуємо питання бар’єрів входу на ринок, відкриваємо собі кожного разу нові рубікони, які необхідно перейти, щоб досягнути мети дослідження, яка одна єдина по всім питанням – розвиток конкуренції.

Один з них (черговий):

Під час проведення дослідження з’ясувалось, що у період 2014-2016 року ДП «МА «Бориспіль» уклало 37 попередніх договорів оренди з суб’єктами господарювання на загальну площу 2453,75 кв. м, строком від 3-х місяців до 1 року і 4-х місяців.

Звичайно, нас не могла не зацікавити така, судячи по кількості, системна практика аеропорту та ми почали вивчати це питання глибше.

Перше, що привернуло нашу увагу, та слугувало в результаті мотивом для підготовки зазначених рекомендацій:
зазначені договори, на відміну від договорів оренди, укладаються без проведення конкурсу.

Як виявилось в подальшому, зазначене залишилось основною відмінністю попередніх договорів оренди, що укладались аеропортом, від тих самих договорів оренди, що укладаються тим самим аеропортом або Фондомдержмайна за результатами проведення конкурсних процедур.

Надані Комітету копії попередніх договорів містять, серед іншого, розділи «Умови передачі та повернення майна в оренду» та «Орендна плата». Відповідно до актів передачі-приймання майна, що є додатками до договорів, по зазначеним договорам аеропортом передавалось нерухоме майно, балансоутримувачем якого він є, та в подальшому орендарями сплачувалась орендна плата.

Сам ДП «МА «Бориспіль» називає зазначені попередні договори оренди нерухомого майна «змішаними», оскільки останні містять елементи різних договорів: не тільки попереднього договору, але і умови договору оренди щодо надання у реальне тимчасове платне користування індивідуально визначеного державного майна.

Не хочу кричати «зрада», бо пояснень такої практики з боку аеропорту може бути безліч: починаючи від тривалих конкурсних процедур передання майна в оренду, закінчуючи прибутками, що отримує державне підприємство з орендної плати приміщень, що «все одно пустують».
Щодо зазначеного питання ми не давали однозначних висновків, чи є це порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, бо від суб’єктів господарювання, які, наприклад, «хотіли, але не отримали, бо не проводився конкурс» заяв та скарг до нас не надходило.

Але при цьому, ми однозначно можемо констатувати той факт, що це є не проконкурентною практикою.

Закон каже нам, що передача в оренду державного та комунального майна здійснюється орендодавцем виключно на конкурсних засадах з основним критерієм визначення переможця - найбільший розмір орендної плати.

Про необхідність проведення конкурсу, окрім нормативної бази, свідчить ще й те, що саме обмежена категорія споживачів-пасажирів, що знаходиться на ізольованій території терміналів аеропорту, є економічно привабливою для потенційних орендарів приміщень. А враховуючи те, що аеропорт «не гумовий» та площа вільних приміщень в терміналах є обмеженою та сталою, цілком ймовірно, що бажаючих взяти в оренду частину приміщення терміналу могло б бути і багато (що без скарг та/або проведення конкурсу не підтвердиш та не спростуєш).

В «сухому залишку» маємо те, що аеропорт протягом кількох років укладав ці змішані «недо-оренди та пере-попередні» договори. За наслідком уникав протягом періоду дії цих договорів процедури проведення конкурсу, яка є обов’язковою для передання нерухомого державного майна в оренду, та у основі якої лежить змагання між суб’єктами господарювання – потенційними орендарями.

В якості post scriptum:
Комітетом продовжується дослідження та за умови виявлення інформації, щодо суб’єктів господарювання, які були позбавлені можливості отримати передані за попередніми договорами приміщення в оренду, у зв’язку з не проведенням конкурсів, описані вище дії можуть кваліфікуватись Комітетом як ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції та бути приводом для відкриття справи та проведення розслідування.