Цитування

В законі написано, що можна робити цитування, без дозволу автора і виплати авторської винагороди, АЛЕ…

А потім все як в тумані, бо хто там вже читає, що там АЛЕ, якщо ж можна.

То ж давайте уважно все ж таки прочитаємо, що там далі: «в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються».

Що це означає? Для використання цитат для календарів, в картинах, або для одягу (до речі, зараз це популярна тема, я особисто знаю декілька брендів, які на одязі пишуть цитати з українських пісень чи творів). Так от, в такому випадку потрібно брати дозвіл. Все. Крапка.

Ладно, не крапка, кома. Звісно, не кожне цитування і не кожна фраза охороняється авторським правом і якщо ви напишете на футболці: «Ми не виносимо людей з тими ж недоліками, що і у нас», то навряд до вас будуть претензії, по-перше, тому що ця фраза не є унікальною, хоча її приписують Оскару Уальду «Портрет Доріана Грея», а по-друге, Оскар Уальд помер у 1900 році, тобто більше ніж 70 років тому.

Тому тут без проблем можна використовувати.

А от якщо:

«Я так хочу до тебе,

Як до матері немовля.

Я так хочу до тебе,

Як до неба ота земля» (с) Вакарчук

Тут вже 100 відсотків – порушення.

Тому, або цитуйте авторів, які померли більше 70 років тому, або беріть дозвіл на використання у авторів.

Повторюсь, це стосується саме комерційного використання, а не цитування з метою висвітлення якоїсь події і ваших думок з цього приводу.