Ситуація з приватизацією "Укррудпрому" не єдина у своєму роді, хоча й найбільш кричуща: держава дозволила олігархам придбати за символічну ціну всю українську гірничорудну базу
Українська демократія почалася з шахтарськихстрайків. Гірники Донбасу примусили комуністичну партію влади відмовитисьвід політичної монополії та провести вибори за участі опозиційних партій.
Зараз молода українська демократія має пройти нове випробування –випробування бідністю. І не виключено, що в авангарді революційних змін зновубудуть гірники. Про це примушує замислитись масове порушення інвестиційнихзобов’язань новими власниками підприємств гірничо-металургійного комплексу.
На час прийняття 9 квітня 2004 року Закону України "Про особливостіприватизації підприємств Державної акціонерної компанії"Укррудпром"" до складу ДАК "Укррудпром" входилидесять підприємств, зокрема, ВАТ "Північний ГЗК" та ВАТ"Центральний ГЗК" з державною часткою власності 50% + 1 акція.
За данимиРахункової палати України, дев'ять з десяти цих підприємств продані започатковою ціною, лише ВАТ "Кривбасзалізрудком" проданий за 689,42млн грн, що в 2,84 рази перевищило початкову ціну. Загальна сума коштів відпродажу державної частки у підприємствах ДАК "Укррудпром" склалаблизько 1,5 млрд грн.
Про величезні збитки держави від подібної приватизації,"конкурсні" засади якої були суто формальними, свідчать результатифінансової діяльності приватизованих підприємств. Наприклад, відповідно дооприлюдненої звітності у 2011 році Північним ГЗК отримано чистий прибуток 6,2млрд грн, Центральним ГЗК – близько 2,6 млрд грн.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про особливості приватизаціїпідприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром", умовиприватизації повинні передбачати такі зобов'язання покупця, як збереження тараціональне використання робочих місць. Однак якщо у 2007 році штат Північногоі Центрального ГЗК складав відповідно 11558 та 8733 працівників, то у 2011 роцікількість робочих місць на цих підприємствах скоротилася до 7161 та 5915відповідно.
Ситуація з приватизацією "Укррудпрому" не єдина у своєму роді,хоча й найбільш кричуща: держава дозволила олігархам придбати за символічнуціну всю українську гірничорудну базу (Криворізький басейн та ін.), внаслідокчого держбюджет недоотримав майже 100 млрд дол. Здійснюючи державний контрольза виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна, Фонд державногомайна України виявляє численні порушення умов приватизації.
Кількість зафіксованих порушень невпинно росте щороку після обрання ВіктораЯнуковича президентом. Кого соромитись, якщо свої люди при владі? В судах іпрокуратурі "питання вирішується" легко, враховуючи мізерністьсанкцій, передбачених законом, порівняно із мільярдними сумами надприбутків.
Щоправда, опозицією був внесений законопроект№ 10266щодо посилення відповідальності покупця за невиконання зобов'язань умовприватизації – зокрема, за нищення робочих місць. Але більшість регіоналів татушок вирішила... не включати його до порядку денного.
Рік
2011
2010
2009
% порушень
15,1
13,6
11,8
Кількість перевірених договорів
1685
1957
2488
Кількість договорів, за якими встановлено порушення
255
266
294
Сума сплачених до бюджету штрафних санкцій, тис. грн.
3103,7
1071,5
1004,69
Джерело інформації
(дата та № наказу ФДМУ)
№ 108 від 24.01.2012 р.
№ 71 від 21.01.2011 р.
№ 46 від 20.01.2010 р.
Джерело: пояснювальна записка до законопроекту
Така справжня ціна "соціальних гарантій" Януковича і Ко. Заподачки купляється перемога на виборах, а потім всі обіцянки, "соціальнігарантії" та "програми реформ" відправляються в топку амбіцій тажадібності. Як непотрібний хлам. Те, що всі передвиборчі обіцянки влади –обман, пуста агітація, тепер вже навіть встановлено "кишеньковим"судом.
Як "працює" спекулянт? Купує за копійку, продає за гривню. Таксамо олігархи взяли за копійки гіганти промисловості та кладуть в кишенювиручені надприбутки, не модернізуючи виробництво і звільняючи робітників,вичавлюючи останні соки із залишків колись потужної індустрії.
Те ж саме роблять провладні депутати: купують голоси за копійки, зажалюгідні продпайки, а продають своїх виборців олігархам за серйозні суми віноземній валюті.
Апофеозом політичної корупції є проходження олігархів у депутати.Навіть Ахметов, здається, вже зрозумів, що за уявленнями цивілізованого світуміліардеру якось не дуже пристойно купувати мандат та прогулювати майже всізасідання, і вирішив особисто більше не балотуватися в нардепи.
