Скільки іноземних компаній повністю вийшли з Росії?
Потенційний ефект від виходу іноземних компаній з РФ
Як свідчать дані зібрані в рамках проекту Самосанкції / Leave Russia KSE Institute цього року вже понад 110 компаній вже вийшли з Росії повністю. Після масштабного оновлення бази іноземного бізнесу в РФ, яка відслідковує вихід іноземних компаній з ринку агресора (в т.ч. на підставі даних з реєстру ЕГРЮЛ) станом на 18/09/2022 як мінімум 112 компаній продали свій бізнес/активи або свою частку бізнесу місцевим партнерам та залишили ринок.
Компанії, які вже повністю вийшли з РФ, мали щонайменше 248,4 тис чол персоналу, $25,4 млрд річного доходу, $10,7 млрд капіталу та $27,2 млрд активів; компанії, які оголосили про повний вихід з Росії, мали 147,5 тис чол персоналу, $34,2 млрд річного доходу, $18,5 млрд капіталу та $20,5 млрд активів; компанії, які призупинили свою діяльність на російському ринку, мали 167,5 тис чол персоналу, річний дохід у розмірі $63,8 млрд, $30,8 млрд капіталу і $28,0 млрд активів.
Наведена нижче таблиця базується на даних, доступних для ~1 300 ТОП публічних компаній, що працюють / працювали в РФ:

Важливість “самосанкцій” бізнесу складно переоцінити – окрім торгівлі сировинними товарами, бюджет РФ сильно залежить від податкових надходжень. Потенційний ефект від виходу компаній, які заявили про свій намір вийти з Росії або вже вийшли складе десятки мільярдів доларів втрачених податків, адже ці компанії щороку генерували більше 120 млрд. дол виручки, яка зникне щойно ці компанії перестануть працювати на ринку агресора і замінити їх не буде чим при всьому бажанні російського керівництва.
Наприкінці серпня в KSE Institute оновили базу, додавши до переліку ще 422 компанії з урахуванням кількості їх персоналу, доходів, капіталу та активів. Станом на 18 вересня було ідентифіковано близько 2 867 компаній, організацій і їх брендів з 84 країн та 56 галузей, які працювали на ринку РФ.
Результати моніторингу показують, що 112 компаній вже повністю вийшли з Росії, 1118 у процесі виходу, 494 скоротили поточні операції та зупинили нові інвестиції, але ще 1143 і досі продовжують працювати у РФ.

Лише за останні дні з Росії вийшли американська нафтосервісна компанія Halliburton, норвезький виробник одягу Helly Hansen та друга за величиною в світі компанія звукозапису Sony Music Group та інші. Загалом, річний оборот 10 найбільших компаній, які остаточно залишили російський ринок за минули 2 тижні, перевищує $1,5 млрд.
З іншого боку, на прикладі сфери харчування видно, як довго публічна позиція перетворюється на реальні дії. З початку війни про намір покинути Росію заявили Burger King, Compass Group, Dunkin Donuts, Jamie Oliver Group, Little Caesars, Ninja Sushi, Papa John's, Starbucks, Krispy Kreme, Hesburger, Marugame Seimen, Autogrill, McDonald's.
В реальності завершили вихід з ринку лише McDonald’s та Starbucks, які продали свої активи. Російські компанії вважають, що якщо скопіюють деякі іноземні бренди, створивши подібні дизайни лого, то це стане дієвим замінником компанії (як у випадку зміни частини ресторанів McDonald’s, які отримали нову назву «Вкусно и точка» або бренд «Добрый кола», під яким Coca-Cola HBC почала продавати в РФ свій напій). Раніше компанії власники оригінальних брендів могли звернутися до суду і така практика копіювання або створення дуже схожих логотипів була заборонена, але зараз на це закривають очі і можливості отримання справедливих вироків судів в Росії наразі обмежені.
Може здатися, що продаж підрозділів, дочірніх підприємств та активів компаній, що виходять з російського ринку, призводить лише до зміни кінцевих бенефіціарів. Проте продані бізнес-активи, зважаючи на санкційні обмеження – фінансові, технологічні, логістичні – будуть виглядати лише блідою тінню “оригінальних” компаній із зовсім іншою управлінською культурою та нездатністю генерувати додану вартість у колишніх обсягах.
Додатково:
Аналіз присутності французьких компаній і їх позиції в Росії
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
23915
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 16848
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 11138
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5415