Податкові ями та транзитери

Фінансово-господарські відносини з суб'єктом господарювання, з ознаками нереальності господарської операції, тобто її безтоварності, кваліфікується за ст. 212 КК України

Підприємство з метою отримання прибутку покупає та продає з націнкою товари, виконує роботи та надає послуги. Разом з тим, підприємство знаходиться під постійним контролем органів державної фіскальної служби з приводу своєчасного нарахування та сплати податків. Деякі підприємства намагаються мінімізувати розмір податків, які підлягають сплаті до державного бюджету.

Прибуток це різниця між доходами та витратами. Відповідний встановлений відсоток від прибутку, який має назву податок на прибуток, підприємство зобов’язано перераховувати до державного бюджету. Для того щоби знизити податок на прибуток треба або зменшувати доходи, або збільшувати витрати. Тому деякі підприємства завищують витрати шляхом сплати на користь іншого підприємства грошових коштів за неіснуючий товар (роботи, послуги) або за надмірно високою ціною.

Підприємство, яке існує для сприяння в ухиленні від сплати податків іншим підприємствам називається «податковою ямою». Підприємство укладає договори та здійснює розрахунки з «податковою ямою» не з метою фактичного отримання товарів (робіт, послуг), а з метою ухилення від сплати податків. Але на перший погляд документальне оформлення відносин з «податковою ямою» не відрізняється від документального оформлення звичайної господарської операції (є договір, акт виконаних робіт, зареєстрована податкова накладна, безготівкові розрахунки) але немає фактичного постачання товарів (робіт, послуг) («нереальна операція»).

Якщо підприємство укладає договір з «податковою ямою» це дуже наглядно для органів державної фіскальної служби. Для того щоб ускладнити роботу перевіряючим використовуються «підприємства-транзитери», які покупають та продають неіснуючий товар (або товар за надмірно високою ціною) та включаються у ланцюг між податковою ямою та підприємством яке намагається ухилитися від сплати податків.