Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини
Чому студентам іноземних вишів відмовляють у відстрочці на основі бюрократичних формальностей?
Після ухвалення нових змін до законодавства про мобілізацію, що набули чинності 18 травня 2024 року, ситуація з відстрочками для студентів вийшла на новий рівень правового абсурду. Кабінет Міністрів України чітко визначив, що студенти українських вишів можуть подавати довідку про навчання з університету і спокійно отримувати відстрочку від мобілізації. Але що ж робити тим, хто навчається за кордоном?
Абсурдний парадокс бюрократії
Відповідно до нових правил, студенти українських вишів мають чітко регламентовану форму довідки, яку необхідно подати до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). А як щодо студентів, які навчаються в університетах за кордоном? У них немає такої довідки, а значить — формально вони не мають права на відстрочку. ТЦК просто відмовляє їм, посилаючись на відсутність відповідного документа. Така ситуація нагадує театр абсурду, де головна проблема полягає не в суті справи, а в формальній деталі — наявності паперу встановленого зразка.
Комісія ТЦК, посилаючись на постанову Кабміну №560, діє відповідно до вимог, згідно з якими студент має надати довідку встановленого зразка, яку можуть видати тільки українські навчальні заклади. Студенти іноземних вишів, з якими ця постанова ніяк не узгоджується, фактично позбавляються права на відстрочку. Формально все виглядає правильно: закон вимагає конкретної форми довідки, і якщо її немає — немає й відстрочки.
Проте чи можна вважати такі дії дійсно правомірними, якщо вони порушують права людини? Людина, яка навчається за кордоном, не може впливати на те, який саме документ надає її університет. Відмова в праві на відстрочку лише через формальну невідповідність документів явно суперечить принципам справедливості та рівності перед Законом.
Незважаючи на те, що ТЦК формально діє в межах законодавства, такий підхід вказує на певні правові та нормативні прогалини, які потребують негайного вирішення. Чинна постанова Кабміну просто не передбачає можливості для студентів іноземних вишів підтверджувати своє право на відстрочку іншими документами. Але ж розв'язання цієї проблеми цілком очевидне: для студентів, які навчаються за кордоном, має бути визначений альтернативний перелік документів, які б підтверджували їхнє фактичне навчання.
І ці документи можуть включати підтвердження з університету, студентський квиток, сертифікати про зарахування тощо, на моє переконання це дозволить уникнути порушення прав людини і забезпечить справедливе вирішення ситуації для тих, хто дійсно навчається, а не намагається ухилитися від мобілізації.
Чи використовують навчання за кордоном для уникнення мобілізації?
Безумовно, не можна ігнорувати той факт, що деякі можуть намагатися використовувати навчання в іноземних університетах як спосіб уникнути мобілізації - звичайно, неприйнятно і суперечить законодавству. Але тут важливо розуміти: кожен випадок має розглядатися індивідуально. Не можна відмовляти всім студентам іноземних вишів лише через побоювання можливого зловживання, інакше це схоже на покарання невинних за чужі провини.
Важливо впровадити індивідуальний підхід до кожної ситуації, аналізуючи надані документи та обставини і через це можливо забезпечити баланс між правомірністю дій державних органів і захистом прав людини.
Судове рішення, яке може змінити правила гри
На щастя, вже з’явилися перші прецеденти, які можуть пролити світло на цю проблему. Один із таких випадків розглядався в суді (рішення у справі №600/3575/24-а від 24 вересня 2024 р.), де позивач, студент іноземного вишу, оскаржив відмову ТЦК надати йому відстрочку. Його головний аргумент: довідка з університету в Польщі, хоч і не відповідає українським стандартам, все ж підтверджує факт його навчання на денній формі. Суд, на відміну від військових комісарів, вирішив не закривати очі на здоровий глузд. Суд постановив, що відстрочку можна підтверджувати іншими документами, якщо вони належним чином засвідчені.
ТЦК діяв формально і, фактично, відмовив людині в праві через те, що українське законодавство не визнає іноземні довідки. Але суд побачив інше: студент має право на відстрочку, і не важливо, де він навчається, головне — підтвердити факт навчання.
Час діяти
Очевидно, що нинішнє законодавство потребує змін. Внесення поправок до постанови Кабміну, яке дозволить студентам іноземних вишів підтверджувати своє навчання іншими документами, є необхідним кроком для усунення правових недоліків. Це питання не лише про справедливість, але й про права громадян, які не повинні бути порушені через формальні недоліки закону.
Залишити проблему без вирішення означає продовжувати порушувати права громадян. А це — вже не просто юридична, а глибока моральна проблема для суспільства. Тому судові прецеденти — це лише перший крок.
На жаль, дуже мало студентів іноземних вишів готові захищати свої права в українських судах, коли дізнаються, що ТЦК не приймає їхні документи про навчання. Більшість із них або покидає навчання, або відраховується, втрачаючи зацікавленість у боротьбі за свої права. Тут виникають два питання. Якщо студент дійсно використовує навчання за кордоном як спосіб ухилення від мобілізації — це одна справа. Але якщо людина щиро прагне здобути освіту й вимушена покинути навчання лише через те, що не може отримати відстрочку, це зовсім інша ситуація, яка викликає справжнє занепокоєння. В таких випадках не можна чекати і здаватися. Потрібно оскаржувати рішення, доводити свою правоту в суді. Так, не швидкий і не легкий шлях, але він можливий і вартий того, щоб боротися за своє право.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 28112
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7905
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6271
-
Рвана піксі – тренд стрижок із 90-х, що знову актуальний: кому вона підійде та як її укладати
Життя 5181
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4584