Хто з військових ризикує не отримати законні 100 000 гривень на період лікування

Є декілька об’єктивних прогалин у процесі надання законної грошової допомоги військовослужбовцям.

Серед проблем військових зовсім окремо стоїть питання виплат за період лікування. Мова йде про захисників, які отримали бойові поранення, опинилися на лікуванні, але законні виплати перестали їм нараховувати. На жаль, вже є велика кількість негативних кейсів, з якими доводилося стикатися, щоб поновити людину у правах.

Тож, коли вже мова йде про системну проблему, можна проаналізувати її причини. Є декілька об’єктивних прогалин у процесі надання законної грошової допомоги військовослужбовцям.

По-перше, це неправильно заповнений висновок військово-лікарської комісії. Самим важливим в цьому документі є необхідність вказати, що людина отримала поранення саме захищаючи Батьківщину. Натомість не рідкими є випадки, коли лікарська комісія вказує начебто те саме, але принципово інше за правовим змістом. Так, у висновку комісії можуть написати, що травми людини пов’язані з проходженням військової служби у лавах регулярної армії. Тобто, для отримання виплат у висновку військово-лікарської комісії принципове значення має вказати, що саме участь у бойових діях була причиною травм. Всі інші формулювання причин поранення вже є підставою того, щоб не нарахувати людині виплати.

По-друге, навіть якщо висновок комісії заповнений вірно, а бійця все одно позбавили виплат – потрібно орієнтуватися в питанні де саме проводилося лікування. Мається на увазі, що дуже часто бійців, які отримали важкі поранення на фронті, після стабілізації стану переводять до медичних закладів в інших регіонах. Це зумовлено як навантаженням на прифронтові лікарні, так і спеціалізацією закладів для лікування, коли людина потребує специфічної реабілітації.

Тож, що ми маємо у цьому випадку. Наприклад, людину спочатку доставили у Запоріжжя, а через кілька тижнів спрямували в менш навантажену лікарню в Івано-Франківську. Треба враховувати, що перевезення може тривати понад добу, та це стає формальною підставою вважати, що лікування переривається. В результаті, бійця з важким пораненням, який потребує особливих умов транспортування, наприклад, позбавляють виплат лише через те, що існує суто бюрократична процедура. Проблема тут криється в тому, що у військовій частині покладаються на необізнаність бійця та вирішують просто закрити йому законні виплати.

Або інший приклад, який розкриває цю проблему - військовий перебував на лікуванні після важкої травми та щоб відновити свої функції потребував реабілітації. Щоб отримати повторний висновок військово-лікарської комісії боєць звернувся у свою військову частину, але там не було можливості видати направлення на комісію день в день. Це стало причиною того, що формально військовий був поновлений на службі, а лише через два дні йому оформили необхідний документ та військовослужбовець зміг продовжити лікування. Ці два дні, з точки зору законодавства, вважаються перериванням лікуванням та стають незаконною причиною позбавлення виплат.

Резюмуючи це питання потрібно сказати, що кожен боєць має чітко знати – позбавлення його виплат на підставі переривання лікування – це незаконні дії конкретних осіб, які мають нести за це відповідальність.

Окремо потрібно зазначити проблему виведення військових у розпорядження. Є вже певні випадки у судовій практиці, коли дуже важко пораненого військовослужбовця, якій багато місяців буде точно знаходитися на лікуванні виводять поза штат, щоб закрити йому виплати.

Такі кейси в практиці вже не можна розглядати в суто юридичній площині, адже вони підіймають цілий пласт моральних аспектів у взаємодії людей у державі, яка стримує безпрецедентну військову агресію.