Як бізнес адаптує простір до війни: нові стандарти безпеки, гнучкі рішення та роль архітектури у стійкості компаній.
Війна докорінно змінила бізнес-реальність — і разом із нею дизайн простору. Якщо раніше архітектура була продовженням маркетингу, сьогодні вона стала частиною менеджменту.Зараз завдання архітектора — допомогти бізнесу вижити. Простір став нервовою системою компанії, від його гнучкості та стійкості залежить, чи зможе команда працювати в принципі.
1. «Вау» нікуди не зникло, воно стало усвідомленим
Тепер естетика поєднується з автономністю, а дизайн — із менеджментом. Комерційний дизайн в Україні став глибоко прагматичним. Якщо у 2022 році підприємці діяли хаотично, а 2023-го — обережно, то 2024-й став роком системних рішень. У технічних завданнях дедалі частіше з’являються слова “укриття”, “автономність”, “резервна зона”. Бізнес рахує ризики: скільки часу потрібно, щоб відновити роботу після тривоги, як працюватиме логістика без світла, чи вистачить енергії на кавомашину в блекаут.
За даними Державної служби статистики, індекс виконаних будівельних робіт за січень–вересень 2025 року зріс на 15,5% порівняно з 2024-м, а комерційне будівництво — на 34,2%. Цифри підтверджують: бізнес не завмирає, а перебудовується. І те, що ще два роки тому вважалося привілейованою опцією, — генератори, фільтрація повітря, укриття — стало новим базовим стандартом.
2. Гнучкість — нова валюта виживання
Ми відчуваємо цей тренд безпосередньо. Клієнти хочуть, окрім того, що красиво, ще й операційно гнучко.
В одному з офісних проєктів ми заклали цілком нову логіку простору — з продуманими сценаріями на випадок будь-яких збоїв. Частина офісу спроєктована як операційний контур: тут зосереджені ключові функції, альтернативні маршрути комунікації, точки резервного живлення й автономна вентиляція. Наприклад, зона кол-центру має окрему систему енергопостачання та підключення до резервного інтернету, а в open-space передбачено мобільні робочі станції, які можна швидко перемістити у більш захищену частину офісу. Якщо зовнішні системи зупиняються, простір переходить у резервний режим без втрати продуктивності чи комфорту.
Інший приклад – один із наших поточних проєктів — підземний паркінг, який виконує подвійну функцію: укриття і комфортного простору з продуманою естетикою. Ми заклали якісну вентиляцію, систему автономного живлення, сценарне освітлення, акустичні матеріали та декоративні елементи. Це місце не виглядає як технічне приміщення — воно зберігає фірмову айдентику бренду і водночас відповідає вимогам безпеки.
Ми, архітектори, не йдемо на компроміс між дизайном і безпекою, продумана архітектура може бути й красивою, і життєздатною. Гнучкість стала валютою виживання, у кризу перемагає не найбільший, а найадаптивніший. Це стосується й архітектури, і бізнесу.
3. Простір як елемент стрес-менеджменту
Попри раціональність, паралельно виник інший запит — на легкість. Люди втомилися від напруги й шукають середовище, у якому можна видихнути. Тому ми бачимо вибух кольору, неону, м’яких форм. Це своєрідний спосіб витримати реальність, аж ніяк не втеча від неї. Архітектура стає терапією.
З’являється й архітектура спільності: кав’ярні з великими комунікаційними зонами, де люди можуть сидіти поруч, не знаючи одне одного; офіси, де кухні — це головний комунікаційний центр; бізнес-лаунджі, що заохочують розмову. Коли зовнішні обставини змушують дистанціюватися (природні реакції людини на стрес – закриватися, відмежовуватись, уникати контактів), простір може зберігати й надавати відчуття спільності.
4. Архітектура – інструмент адаптації бізнесу
Сьогодні дизайн сконцентрований на здатності бізнесу тримати темп у будь-яких умовах. Коли кафе витримує блекаут завдяки автономії, воно зберігає і комфорт, і клієнтів (прибуток). Коли офіс забезпечує психологічну безпеку, це водночас про людяність і продуктивність.
Для нас цей період став перевіркою на стійкість, ми подолали кризу. Попри всі виклики, прибуток студії за поточний рік зріс, що напряму свідчить: галузь не занепадає. Так, значну частку становлять міжнародні проєкти, але й українські замовлення є на постійній основі. До того ж частина іноземних клієнтів — це релокейтнуті українські бізнеси, які продовжують розвиватися й створювати попит на якісний дизайн.
Архітектура вчить нас: криза — це теж форма стійкості. Український дизайн сьогодні розкриває досвід, який ми можемо дати світові. Простір може бути водночас захистом і натхненням, підтримувати бізнес і людей, залишаючись приємним і людяним.
