"Вільні ліцензії" як спосіб полегшення використання авторських творів
Авторське право до сьогодні залишається одною з найбільш неоднозначних галузей в Україні.
З одного боку у більшості випадків зрозуміло хто є автором твору, а з іншого – захистити свої авторські права в нашій країні надто складно.
Багато хто з нас вільно використовує фотографії, завантажені в мережі Інтернет, або у соцмережах. Однак у більшості випадків ми порушуємо авторські права того, хто зробив цю фотографію, того, хто створив образ будівлі або пам’ятки, що на ній зображено (про це ми ще поговоримо іншим разом), а може навіть й людей, чиї обличчя вона зображає.
На сьогодні найкращим способом регулювання вважається ліцензування власного контенту. Ліцензія – це текст, який автор асоціює зі своїм твором (прикріплюючи його до твору, публікуючи разом з твором або інакше). У цьому текст автор має вказати також і на яких умовах дозволяється використовувати цей твір.
Спосіб ліцензування зазвичай залежить від мети цього акту. Сенс ліцензувати результати творчості є досить різним людям. Від Нобелівських лауреатів до звичайних користувачів Фейсбук чи Інста. Науковці та знані культурні діячі намагаються захистити результати своєї праці патентами, свідоцтвами, або іншими формами реєстрації.
Прості користувачі соцмереж, починаючі автори, фотографи, іноді навіть музиканти, зацікавлені, як в поширені результатів своєї творчості, так і в прославленні свого імені. Для таких авторів краще підходять варіанти з частковою відмовою від авторських прав. Звичайно з одного боку платити гроші за авторство невідомій людині мало хто наважиться. З іншого - наприклад, опубліковане під вільною ліцензією фото, може вільно розповісти світові про талановитого фотографа, зберігши його ім’я.
Початково вільні ліцензії виникли у сфері програмного забезпечення. Для вільного доступу користувачів до цифрових можливостей, не привчаючи людей користуватися піратськими програмами. Далі ця креативна ідея поширилась на решту екосфери авторських прав.
Зокрема на сьогодні у різних комбінаціях вільні ліцензії дозволяють поширювати серед користувачів контент, обмеживши їх права тільки на комерційне використання, створення модифікацій та похідних робіт (взагалі це робить ліцензію не зовсім вільною, і це теж тема для окремої бесіди), поширення на умовах іншої ліцензії тощо.
Розробниками подібних ліцензій частіше за все стають неприбуткові громадські організації, на кшталт Free Software Foundation (FSF) або Creative Commons (СС). Подібні ліцензії також можуть допомогти передати роботу у Суспільне надбання (дозволити повністю вільне використання). Як наприклад ліцензія СС0.
Вільні ліцензії також сприяють й поширенню інформації. Зокрема використання у медіа вільних зображень підвищує якість, швидкість публікації та підвищує довіру до опублікованого контенту. У червні 2019 року Кабінет Міністрів України змінив вимоги до сайтів (порталів) органів виконавчої влади та додав вимогу розповсюдження вмісту сайту вільно, за умови зазначення авторства. Також тією постановою було рекомендовано використовувати «вільну ліцензію» Creative Commons Attribution 4.0 International license. Тож використання вільних ліцензій сьогодні сприяє й відкритості та прозорості органів державної влади.
Докладно можна розглянути й особливості переходу до суспільного надбання в Україні, подробиці розроблених на сьогодні «вільних» ліцензій, які твори насправді вважаються вільними і які свободи їм обов’язково потрібно для цього мати. А також багато інших близьких тем. Однак це все може бути предметом окремих публікацій в наступних випусках блогу.
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук вчора о 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 312
- Чому закон часто не працює без адвоката 165
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 79
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 37
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 35
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5270
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2435
-
УЗ відновила електропоїзд ЕПЛ9Т-011: курсуватиме в київській агломерації – фото, відео
Бізнес 1892
-
Києву – Ocean, регіонам – ритейл-парки. Де цього року відкриються 20 торгових центрів та що там буде
Бізнес 905
-
BYD випередила Tesla і стала найбільшим у світі виробником електромобілів у 2025 році
доповнено Бізнес 827
