План дій на 2023-2025 роки: перезапуск галузі рибного господарства в Україні

Уряд схвалив Стратегію розвитку рибної галузі до 2030 року

Водні біоресурси та вироблена з них продукція є одними з найбільш цінних продуктів харчування в Україні та на світовому ринку, які відіграють важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки Держави.

Україна має значні запаси поверхневих вод, площа яких становить 24,2 тис. кв. кілометрів, а також має вихід до Азовського та Чорного морів. Крім того, Україна має доступ до ведення промислу у водах за межами своєї юрисдикції. Все це представляє вагомий потенціал для виробництва продукції з водних біоресурсів.

У 2011 році, що передував початку поступового щорічного скорочення вилову (добування) суб’єктами рибного господарства, а також технологічно пов’язаними з ними підприємствами та організаціями, які забезпечують діяльність та розвиток галузі, за даними Держстату, добуто (виловлено) понад 211,1 тис. тонн водних біоресурсів, а у 2021 році цей показник становив лише 69,8 тис. тонн.

Рівень добування (вилову) водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), за даними Держрибагентства, у 2021 році становив близько 37,7 тис. тонн, з них 12,9 тис. тонн — аквакультура, 7,1 тис. тонн — спеціальними товарними рибними господарствами, 12,9 тис. тонн — з водосховищ р. Дніпро та 4,8 тис. тонн — з інших внутрішніх рибогосподарських водних об’єктів (їх частин). Крім того, 8,3 тис. тонн водних біоресурсів виловлено в Чорному морі, 4,5 тис. тонн — в Азовському морі та 23,2 тис. тонн — за межами юрисдикції України.

Значне зменшення обсягів добування (вилову) водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та Азовському і Чорному морях негативно впливає на економічний потенціал і посилює залежність держави від імпорту водних біоресурсів та виробленої з них продукції, а головне, не сприяє забезпеченню внутрішнього ринку України важливими продуктами харчування.

Збереження та збільшення чисельності водних біоресурсів, спрямованість на Європейський зелений курс та перезапуск галузі рибного господарства, що дасть поштовх для її розвитку. Це одні з основних цілей Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року, яку схвалив Кабінет Міністрів України. Також Уряд затвердив операційний план заходів з її реалізації у 2023—2025 роках.

Стратегія передбачає створення умов для ефективного управління рибальством. Зокрема, сприяння відновленню зруйнованого майна та інфраструктури суб’єктів галузі, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України.

Серед стратегічних цілей документа створення умов для ефективного управління рибальством, збереження та збільшення чисельності водних біоресурсів у природному середовищі, їх біологічного різноманіття, створення умов для розвитку аквакультури, створення умов для розвитку  рекреаційного рибальства, створення умов для розвитку науки та освіти в галузі. Також передбачається вирішення недосконалості процедури отримання документів дозвільного характеру, відсутності системи простежуваності тощо.

Крім того, запланована імплементація актів ЄС для гармонізації законодавства з ціллю подальшого вступу України в Євросоюз. Йдеться про розширення регіонального співробітництва в рамках Спільного морського порядку денного для Чорного моря, розвиток співробітництва з іншими міжнародними регіональними рибогосподарськими організаціями.

За даними Держстату, фонд споживання риби та рибопродуктів в Україні у 2021 році становив 547,7 тис. тонн, з яких 15,9 відсотка — національна рибна продукція, 84,1 відсотка — продукція, імпортована в Україну.

За оцінкою Комітету рибного господарства продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), середньорічний показник споживання водних біоресурсів та виробленої з них продукції у світі у 2018—2020 роках становив 20,5 кілограма на душу населення, з яких майже 52 відсотки — продукція аквакультури. Відповідно до прогнозів ФАО середньорічний показник споживання водних біоресурсів та виробленої з них продукції у світі у 2030 році має становити 21,2 кілограма.

В Україні, за даними Держстату, також відслідковується тенденція до збільшення обсягу споживання водних біоресурсів та виробленої з них продукції на душу населення з 8,6 кілограма у 2015 році до 10,8 кілограма у 2017 році та 13,2 кілограма у 2021 році, що в основному пов’язано зі збільшенням імпорту водних біоресурсів та виробленої з них продукції до Держави. Однак за весь період незалежності Україні не вдалося досягнути середньосвітового рівня споживання водних біоресурсів та виробленої з них продукції.

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану промисел українськими рибалками в Азовському та Чорному морях у 2022 році фактично не здійснювався, водночас квоти добування (вилову) водних біоресурсів у Чорному морі отримали 84 користувачі, в Азовському — 55 користувачів.

Протягом 2022 року промисловий вилов водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах та виключній (морській) економічній зоні України, за даними Держрибагентства, зменшився на 67 відсотків та становив 10 тис. тонн (30,5 тис. тонн у 2021 році). Усього у 2022 році добуто (виловлено) 33,8 тис. тонн водних біоресурсів, що майже на 54 відсотки менше порівняно з показником 2021 року.

Загалом же мета розроблення цієї Стратегії – забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України в умовах зміни клімату, збереження природних запасів водних біоресурсів, зменшення імпортозалежності галузі, дерегуляція ведення господарської діяльності та цифровізація, а також створення умов для інвестиційного розвитку тощо.