Як не стати "фуршетною тушкою"

Мова про Тараса Чорновола.

Дивлюсь, читаю, думаю… Стільки видань розповсюджують його коментарі-роздуми, що навіть дивуєшся, невже й справді такий розумний та ідейний? Іноді складається враження, що Тарас свої креативні висновки отримує з космосу. Ну просто оракул якийсь… Навіть мажоритарний округ собі обрав «космічний», в якому колись двічі перемагав відомий «знавець всесвіту» Леонід.

Так от. Як виявилося, все Тарас знає, аналізує, прогнозує. Він знає, скільки сидіти Тимошенко, він знає про те, хто кого «кинув» і хто кого зрадив. Він знає, яка доля в Об’єднаної опозиції. Він знає навіть, коли вб’ють чи не вб’ють Януковича. Та що там казати, він знає, якою буде Україна в майбутньому.

Не знаю, складається враження, що всі спецслужби України зливають інформацію виключно Тарасу.

І все це подається в ЗМІ під соусом політичної досвідченості Тараса Чорновола. На жаль, є люди, які готові споживати увесь цей політичний мотлох. Прикро, що саме ось такі псевдопатріоти, замасковані під «противсіхів»-ідейників, дезінформують українське суспільство.

Суть же насправді проста: людина, що звідусіль повчає всіх і вся, як треба жити, у своїй політичній історії завжди виявлялася відвертим брехуном.

Тарас Чорновіл – професійний, політичний зрадник і «тушкан». Я навіть сказав би так: взірець політичної тушки, що «косить» під індивідуаліста. І це - ніяка не образа, це - відверта, об’єктивна констатація факту політичної історії цього політика.

Почав з «великого»... Коли зрадив Україну, зрадив демократичні сили,  коли  ганебно зрадив справу і пам’ять свого ВЕЛИКОГО БАТЬКА, В’ЯЧЕСЛАВА МАКСИМОВИЧА ЧОРНОВОЛА . Він банально продався олігархічному криміналітету на чолі з Януковичем у 2004-му. Йому віддячили.

У 2006-му галичанин Чорновіл, син політв’язня, дисидента, патріота, фундатора української незалежності увійшов у першу п’ятірку списку Партії регіонів. Тобто, ліг під антиукраїнську, антидержавну, антидемократичну політичну силу, де правлять закони паханату.

Потім ідейний «регіонал» Чорновіл кинув своїх донецьких хазяїв і перекинувся у фракцію відомого скупника «тушок» Рибакова. Покрутився, кинув і тих. От біда, ну все йому не так…

І от зараз він дійшов до цілком ганебного. Став вже не політичною, а «фуршетною тушкою», тобто технічним кандидатом власника мережі «Фуршет», мультимільйонера Ігоря Баленка (який і сам має великий досвід бігати від «кума до кума»), що йде кандидатом від влади в 212 мажоритарному окрузі столиці, в Дарниці.

Отже, буду лаконічним.

Тарасе, я розумію, що для багатьох політиків (або тих, хто себе так називає) гроші не пахнуть, але... Є те, що не продається, совість, душа.

Отже, порада. Зупинися, відпочинь від політики, бо це виглядає кумедно. Принаймні до майбутніх виборів, а там час покаже.

А зараз просто припини дурити і плутати людей, киян зокрема. Не дурні, все розуміють без тебе, не сумнівайся.

Зроби єдиний чесний, достойний, чоловічий вчинок у своєму житті. Повторюю, єдиний. Зніми свою кандидатуру в 212-му мажоритарному окрузі столиці на користь демократичного кандидата. Люди це оцінять, повір.

Подумай, Тарасе! Згадай батька, згадай, що ти - українець...