Рильце в пушку
Два тижні тому з Дніпровської набережної в Києві почали відшвартовувати кораблі-ресторани. Ситуація була не однозначна. Ресторан на воді — це не зал гральних автоматів. Суспільству важко зрозуміти, чим (крім надмірної ваги) він загрожує. Позитив очевидний: по-перше смачно, по-друге — робочі місця, по третє — сформоване коло клієнтів, так звана спільнота, яка може стати на сторону улюбленого закладу. Та на пропозицію підключити до захиститу бізнесу PR кампанію, прозвучало однозначне — «ні». «Ми будемо вирішувати проблеми іншим шляхом». А це значить — давати взятку.
Є два типи рішень — ті, які принесуть вигоду в довгостроковій перспективі але не вигідні сьогодні і ті, які комфортні зараз та в майбутньому від них буде очевидна шкода. Тисячі бізнесменів, мільони українців щодня вибирають другий шлях. Комфортний тут і зараз, але отруйний для завтра. Взятка чи відкат при всій своїй ефективності не вирощують креативність та конкуренцію. Це опіум. Взамін ти отримуєш ілюзію контролю власного життя. Та це тільки ілюзія. І найгірше, що в такому стані суспільство живе більше ніж 50 років (кінець СССР та 20 років сучасної України).
Висновків не буде. Ви всі їх самі прекрасно знаєте. Але знати — не значить робити. Ті, хто намагався кинути курити це прекрасно усвідомлюють.
PS Ресторан не відшвартували.
Висновків не буде. Ви всі їх самі прекрасно знаєте. Але знати — не значить робити. Ті, хто намагався кинути курити це прекрасно усвідомлюють.
PS Ресторан не відшвартували.