Не кажіть, що це стало для вас несподіванкою. Ще в 2014 році РНБО рекомендувала не користуватися російськими інтернет-сервісами. Не зважаючи на рекомендацію, двадцять п’ять мільйонів українців щомісяця продовжують сидіти в мережах агресора, а компанії – витрачати мільйони на те, щоб взаємодіяти з цією аудиторією.

Відтепер це змінитися. Підписаний Петром Порошенком указ РНБО про заборону російських соціальних мереж закриє потік українських рекламних грошей в зону “ру”. Попри складнощі технологічного блокування, про які кажуть провайдери, етичний бік візьме гору і соцільно-відповідальні компанії зроблять усе, щоб і ноги їх не було в російських соцмережах. Вони закриють свої сторінки, спеціальні проекти, зупинять рекламні кампанії.

Першими це зроблять великі міжнародні FMCG: Nestle, Uniliver, P&G тощо. Їхні юридичні відділи скасують усі заплановані брендами активності протягом 48 годин з моменту підписання наказу. За ними підтягнуться інші. Протягом найближчого тижня всі рекламні роботи будуть заморожені, а бренд-менеджери та агентства стануть гарячково думати, як досягти цілей уникаючи токсичного російского інтернету. Найдовше буде опиратися малий український бізнес для якого реклама у “ВКонтакті” та “Яндекс” приносила клієнтів.

Український користувач піде із заборонених соцмереж тільки за умови блокування доступу. Ті, хто мав у собі сили закрити аккаунти зробили це давно, а решта 25 мільонів, будуть відпадати від "русского інтернет-міра” по мірі того, як провайдери “творчо та натхненно” втілять технічний бік наказу.

Чи доцільне це рішення Президента України? Так. Про загрозу м’якої сили можна почитати, наприклад, у матеріалі “Гібридні війни: прихована загроза Яндекса” чи ознайомитись із дослідженням "Індекс інформаційного впливу Кремля" (ст.41).

Що стоїть за цим рішенням? Секретар РНБО Олександр Турчинов стверджує, що підставою для блокування стала інформаційна агресія та кондова пропагада у російських соціальних мережах.

Попри очевидність такого кроку, для більшості українців заборона російських соцмереж незрозуміла і нічого крім роздратування не викликає. Хоча насправді, це персональне нагадування про те, з ким країна воює третій рік поспіль.