Працюючи у технологічній компанії, особливо відчуваєш цю динаміку змін. Тому вирішив поділитися своїми думками. Частка “не” у заголовку навмисне взята в дужки. Кожен для себе індивідуально вирішить цікавість моїх спостережень.

ПРО ТРЕНДИ

У світі все відчутнішим стає запит на відкритість, і стимулом тому є розвиток технології. Такої закритості як раніше вже не буде. Якщо ми переїдемо в інше місто, то почати з чистого аркуша не вдасться. Про нас накопичено вже багато інформації, починаючи від державних і приватних сервісів і закінчуючи соціальними мережами. 

Реальний кейс. Детектив із США Стівен Рамбам на конференції Hackers on Planet Earth розповів, як технології допомогли пролити світло на вбивство. Так, в одному зі штатів чоловік на ім'я Боб (так називає його детектив у своєму виступі) виїхав на зустрічну смугу і збив людину. В лікарні у нього не взяли аналізи на алкоголь. Рідні загиблого вимагали справедливості. Натомість Боб всіх переконував, що в нього стався спазм артерій чи якась інша медична проблема. З'ясувати правду детективам допомогли соцмережі. Вони знайшли фото з вечірки, яку обговорювали його друзі та називали Боба справжнім алкоголіком. В результаті суд визнав провину Боба, йому довелося сісти до в'язниці.  

Декілька цікавих цифр: у світі соцмережами користується 3,8 млрд людей (звіт We Are Social і Hootsuite), щодня лише в Facebook ми постимо понад 600 терабайтів даних — фото, прямі ефіри, відео. Щохвилини в Twitter з'являється 87 500 нових твітів, а на YouTube переглядається 4,5 млн відеороликів. 

У демократичному світі держава вже не може так легко зберігати закритими якісь дані, якщо на них є запит у людей. Розвиток Інтернету, мобільних технологій, соціальних мереж зробили свою справу. Інформація поширюється з мегашвидкістю. Соціальні мережі стають свого роду засобами масової інформації і є потужним важелем впливу та формування громадської думки. Ігнорувати їх вплив неможливо, про що свідчить історія з Cambridge Analytica.

Елізабет Уорен — кандидат від демократів на виборах США в своєму маніфесті щодо боротьби з дезінформацією називає соцмедіа фактично урядами, бо саме до них  люди звертаються із запитом на достовірність інформації. 

ПРО ВПЛИВ

Технології впливають на десакралізацію влади. З'ясувалося, що великої мудрої держави не існує. Більше не секрет, як приймаються ті чи інші рішення. Політики, як і всі, припускаються помилок. Відбулася десакралізація влади.

Така відкритість стимулює попит на інструменти та сервіси, які дозволяють людям впливати на рішення держави. Підтвердженням тому є поява порталу spending.gov.ua, який дозволяє контролювати всі витрати державних установ та місцевого самоврядування. Інший приклад — сервіс bi.prozorro.org з даними про всі закупівлі за кошти платників податків. 

Базуючись на відкритих даних, люди можуть впливати на рішення політиків. Так, завдяки цим двом ресурсам громадські активісти зупинити не одну спробу “злити” тендер своїм. 

Приміром, у Херсоні відкриті дані та активісти зберегли для громади 3 мільйони гривень. Там восени минулого року оголосили тендер на реконструкцію стадіону  “Кристал”. І схоже тендерні умови виписали під “свого”, адже тендер приніс смішну економію — лише 7 тисяч гривень. Активісти відразу ж відреагували, написали низку звернень. В результаті тендер скасували. Умови тендерної документації переписали, і наступний аукціон на реконструкцію стадіону приніс місту економію в 3 млн гривень. 

Відкриті дані формують навколо себе цілу екосистему та згуртовують людей. Так, запуск системи Prozorro сприяв появі Dozorro — мережі громадських організацій, яких об'єднала одна ціль — контроль ефективності витрачання коштів платників податків.  

ПРО ДЕРЖАВУ В СМАРТФОНІ 

Запит на сервісність до держави стає все більш відчутним. Держава — це більше ніж сервісне обслуговування громадян, але ті речі, які є сервісні, все більш розвиватимуться. На це є запит. Менше непотрібних дій, максимальна зручність, автоматизація, простий дизайн — тренди мобільних додатків стають все більш актуальними для державних сервісів. Сервіси переходять в електронний вигляд, рухаючись до цифрової держави.  

В Естонії порахували, що електронізація (система X-Road) щорічно заощаджує понад 12,3 млн робочих годин. Наприклад, раніше кожен відвідувач Департаменту шосейних доріг витрачав в середньому 2 години на чергу та 1,5 години на послуги, такі як зміна власника авто чи ж водійського посвідчення. Зараз це можна зробити з дому за пару хвилин.

Цифрова держава  — це не просто електронізація послуг. Часто, коли говоримо про електронну державу, то зазвичай всі думають про цифровізацію послуг. Була паперова довідка — стала електронною. Насправді, це не так. 

Автоматизація хаосу призводить лише до автоматизованого хаосу. Перед переведенням паперової довідки в електронний формат варто задуматися над зміною самого процесу. 

Візьмемо Prozorro. Приміром, постачальник хоче оскаржити закупівлю в Антимонопольному комітеті. Для цього йому потрібно оплатити подачу скарги через банк, прикріпити скан квитанції до скарги при її подачі в АМКУ.  Окремий департамент АМКУ перевіряє факт проплати. 

Щоб полегшити цей процес оскарження і бізнесу, і АМКУ, ми інтегруємо елемент платежу у систему.  З квітня 2020 року бізнес зможе оплатити подачу скарги через систему. АМКУ зможе швидше відсортувати оплачені скарги і прийняти їх до розгляду. 

На жаль, електронізація послуг в Україні нерідко завершується діджиталізацією довідки, хоча доцільніше було б задуматися над питанням: чи варто робити ту чи іншу довідку електронною, чи ж налагодити обмін даними, і людям взагалі не потрібно буде перейматися її наявністю. 

Інтеграція державних систем між собою, налагодження нормального обміну даними може значно полегшити життя громадян. Виходячи з цієї думки, ми в Prozorro розвиваємо окремий напрям під назвою “тендер на дивані”. Тобто, можливість взяти участь у тендері, незалежно від місця перебування. Для цього ініціюємо інтеграцію з низкою реєстрів. Якщо у держави вже є ці дані, то навіщо їх запитувати?

В Prozorro вже потрапляють дані з ЄДР, реєстру про заборгованість Державної податкової служби, держреєстру лікарських засобів. В процесі інтеграція з державним казначейством, що допоможе дізнатися, скільки грошей виділено тій чи іншій держустанові. 

Кожна наша інтеграція побудована по-різному з точки зору організації і захисту інформації, регламентних документів, формату обміну даними. Багато часу витрачається на погодження юридичних моментів, обговорення протоколів обміну інформацією, дискусії щодо інформбезпеки. Хоча хотілось би більше інтеграцій, а отже більшої зручності для учасників та аналітики для контролю закупівель. 

Ми на власному досвіді відчули, які питання потрібно вирішити, щоб збудувати цифрову державу. По-перше, технічний аспект — створення реєстрів у форматі відкритих даних. Не всі дані, якими володіє держава, є у структурованому форматі. Багато інформації зберігається у паперовому вигляді чи ж на розрізнених сканах.  Реєстрів, баз даних не так вже і багато. Часто вони містять багато помилок, неактуальну інформацію. 

По-друге, створення єдиних регламентів для держустанов. Це стосується і форматів даних, і правил обміну інформацією. Інколи навіть є дані, але їх формат застарілий. Часто в одних держустанов — одні вимоги до шифрування даних, у других — зовсім інші, і ці дані важко синхронізувати. Ці питання могла б вирішити “Трембіта”, якби регламентувала правила обміну інформацією. 

Так, побудова цифрової держави — справа не одного дня. Це довга і наполеглива робота.  З одного боку нам потрібно зробити дуже багато речей, починаючи від інфраструктурних (покриття мережею всієї країни, електронна ідентифікація, розповсюдження ЕЦП, стандартизація/гармонізація алгоритмів шифрування) і закінчуючи програмними речами.

Але з іншого боку відсутність складного ІТ-ландшафту країни відкриває можливості для швидких перемог, які можуть мати серйозний вплив на країну. Приміром, в США чи Європі, де існує низка legacy-систем не так легко побувати щось нове. В ті системи вже вкладено багато грошей і часу. В України ж є всі шанси для швидких перемог.