Як мобільні застосунки допоможуть вийти з карантину та чого нам це коштуватиме

Одним із заходів є використання мобільних застосунків для відслідковування контактів. Навіть Apple та Google об’єдналися для допомоги державним органам у розробці рішення. Які мобільні застосунки використовують країни для боротьби з коронавірусом і чи доведеться нам пожертвувати приватністю задля виходу з карантину?

Цифрове відстеження контактних осіб

Вчені Оксфордського університету опублікували дослідження, яке показує, що в умовах зняття карантину відслідковування усіх контактів інфікованих людей у ручному режимі є надто повільним, аби зупинити спалахи хвороби. Дослідники дійшли до висновку, що лише цифрове відстеження усіх контактних осіб може бути ефективним. Це можна реалізувати через спеціальні мобільні застосунки, які будуть автоматично сповіщувати усіх, хто контактував із хворим, та закликати самоізолюватися.

Які мобільні застосунки використовують країни?

Піонерами у застосуванні смартфонів для відстеження контактів, контролю дотримання карантину та моніторингу здоров’я громадян були азійські країни, які першими постраждали від хвороби. Так, у Китаї програму відслідковування інтегрували у два найпопулярніші застосунки – месенджер WeChat та платформу онлайн-платежів Alipay. Система моніторить стан здоров’я (через спеціальну анкету) та історію контактів людини і видає відповідний код: зелений (людина може вільно пересуватися), жовтий (був контакт із інфікованою особою, людина має витримати 7-денний карантин), червоний (14-денний карантин). Лише люди із «зеленим» статусом можуть проходити крізь спеціальні пропускні пункти із QR-кодами у метро, ресторанах, готелях тощо.

Південна Корея досягла успіхів у подоланні коронавірусу, зокрема, саме через вдале виявлення контактних осіб та обов’язкове поміщення їх на карантин. Для них розробили спеціальний застосунок. Він використовує GPS та передає дані локації користувача. Також застосунок є способом зв’язку з лікарями для повідомлень щодо прогресування хвороби. Для людей, що порушували карантин і виходили з дому без смартфону, влада запровадила ще й електронні браслети.

Однак китайський та південнокорейський застосунки викликали багато хвилювань стосовно захисту персональних даних та прозорості їхнього використання владою. Успіхи цих країн у подоланні хвороби стали можливими, зокрема, завдяки розвиненій системі цифрового стеження за громадянами.  

Натомість Сінгапур розробив більш прозорий з точки зору приватності додаток TraceTogether для відстеження контактів на базі Bluetooth. Він не використовує трекінг локації, а дані зберігаються у телефоні лише 21 день. Програма фіксує усі контакти із гаджетами, де встановлений застосунок. Якщо людина знаходилася близько до інфікованої особи протягом певного часу, додаток надсилає їй сповіщення. Його встановлення не є обов’язковим, однак влада країни закликає громадян користуватися ним для захисту себе та близьких. 

Відстеження контактів із використанням Bluetooth, засноване на обміні анонімними ключами між телефонами, технічні експерти вважають більш безпечним. На основі цієї технології вже розробили або розробляють мобільні застосунки більшість країн: Велика Британія, Італія, Франція, Данія, Австралія, Нова Зеландія, Індія та ін.

Європейська комісія опублікувала детальні вказівки для держав-членів ЄС щодо розробки подібних мобільних додатків. Основні вимоги такі: добровільне встановлення застосунків; затвердження національним органом охорони здоров’я; надійне шифрування персональних даних та збереження конфіденційності; видалення, як тільки додаток стане непотрібним. Єврокомісія особливо застерігає країни від збору даних про місцезнаходження та переміщення людей, які не є необхідними для подібних додатків. 

Натомість український застосунок «Дій вдома» є аналогом польського Kwarantanna Domowa. Він націлений на контроль осіб, що мають дотримуватися карантину. Функціонал додатку передбачає періодичне надсилання селфі із геолокацією для підтвердження свого перебування.

Партнерство Apple та Google

Технологічні гіганти Apple і Google заявили про спільну розробку технології відстеження контактів на базі Bluetooth. Їхнє партнерство націлене на допомогу урядам та органам охорони здоров’я у контролі розповсюдження вірусу. Компанії наполягають, що конфіденційність та безпека користувачів є пріоритетом у розробці.

План Apple і Google складається з двох етапів. У травні компанії випустять API, що забезпечить сумісність пристроїв на операційних системах Android та iOS у використанні офіційних мобільних додатків органів охорони здоров’я країн. У наступні місяці Apple і Google планують «вшити» відстеження контактів на базі Bluetooth у самі операційні системи, що зробить використання спеціального додатка непотрібним. Компанії зазначають, що технологія працюватиме лише зі згоди користувача у налаштуваннях смартфона.

Технологія Apple і Google заснована на децентралізованому принципі зберігання даних – тобто на пристроях самих користувачів. Натомість деякі країни, зокрема Велика Британія та Франція, наполягають на централізованому підході – коли контакти реєструються на центральному сервері, аби органи охорони здоров’я мали більший контроль над ними. Тому ці країни вирішили розробляти власні застосунки, а не використовувати технологію Apple і Google. Хоча на пристроях iOS «централізовані» застосунки будуть працювати з обмеженнями – користувачу доведеться розблоковувати телефон, щоб додаток працював. Натомість децентралізований підхід вже підтримали Німеччина, Австрія, Швейцарія та Естонія. 

Єврокомісія натомість не наполягає на тому чи іншому підході до зберігання даних, однак зазначає, що ці дані не мають бути ідентифіковані (напр., не можна збирати номери телефонів). Тобто якщо інформація і міститься на центральному сервері, вона має бути анонімною. 

Як влада має переконати громадян ризикнути своєю приватністю

Питання застосування мобільних додатків для відстеження контактів та контролю дотримання карантину залишається чутливим. Враховуючи те, що ефективність їхнього використання залежить від масовості завантажень, країнам доведеться працювати над побудовою довіри до цієї технології. Завдання влади – знімати побоювання людей щодо порушення захисту персональних даних або зловживання їхнім використанням з боку держави та третіх осіб. Звісно ж, у людей є мотивація використовувати такі мобільні застосунки – адже це запорука виходу з карантину та поступового повернення до нормального життя. Однак влада має прозоро пояснювати процес та мету отримання і зберігання даних, щоб люди почували себе безпечно та не відчували загрози своїй свободі.