Учорашні події з навмисним підпалом історичної будівлі на Хрещатику стали логічним наслідком системної політики знищення історичних пам’яток заради забудови дорогоцінної землі у центрі Києва.
Будинок, що пережив дві світові війни, чотири окупації,бачив Українську Революцію та її очільників 1917-1921 років, не пережив періодудикого капіталізму в Києві.
Позаминулорічна трагедія стала приводом з ініціативифракції ВО «Свобода» у Київраді створити тимчасову контрольну комісію щодоперевірки дотримання законності при проведенні будівельних чи ремонтних робітна об'єктах, що мають статус пам'яток архітектури, містобудування та історіїмісцевого значення.
Потрібно було півроку боротьби, блокування трибуни, очільниківсилових відомств, щоб лише 7 липня 2016 року таке очевидне рішення булоухвалене (http://kmr.gov.ua/uk/content/proekt-rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-2286)
Здавалося, що нам під силу скластиреєстр пам’яток містобудування, зупинити їхнє безкарне знищення та знайти шляхистратегічного вирішення цієї проблеми.
Але час показав, що це не так.
Наші намагання реалізуватипоставлені цілі розбилися об тотальний саботаж правоохоронців та відповідальнихвладців. Кожного разу, коли вони приходили на комісію чи на місце розташування пам ’ ятки,ми чули традиційне: «ми не маємо права», «це не входить у наші повноваження», «потрібнізаконодавчі зміни». Комісія фактично щодня складала некрологи по пам ’ ятках,які опинилися на межі знищення.
А цей будинок, в якому жив главаУкраїнської Держави часів Центральної Ради Михайло Грушевський наСаксаганського і будинок Директорії на бульварі Тараса Шевченка, та й, зрештою,сама Центральна Рада (нині - Будинок вчителя) опинилися на межі знищення.
Лише на офіційному облікуу Києві 1846 пам'ятокархітектури, містобудування, історії місцевого значення, ще приблизно стільки жпам’яток не мають жодного юридичного статусу.
Нав ітькричущий випадок із будинком на вулиці Богдана Хмельницького не вдалося розв’язати.Ще 25.02.2016 року слідчимвідділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національноїполіції у м. Києві розпочато кримінальне провадження за фактом порушення вимогзаконодавства та іншихнормативно-правових актів про охорону праці під час виконання робіт у будинку №12-14 на вулиці Богдана Хмельницького в місті Києві, що спричинило тяжкінаслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271КК України. У подальшому прокуратурою міста Києва змінено підслідність у вказаному кримінальному провадження і організацію розслідуванняпо ньому доручено слідчому управлінню Головного управління Національної поліціїу місті Києві. Проте, за інформацією МВС, на теперішній час (!!!) не зібранодостатньо доказів, необхідних для повідомлення винним особам про підозру увчиненні кримінального правопорушення, однак робота по даному напрямку триває. Непритягнуті навіть цапи відбувайли, не те що замовники і організатори цьогохолоднокровного вбивства історичного минулого Києва.
Ось лише короткі висновки Тимчасової контрольної комісії:
Порядокукладення охоронних договорів регулюється постановою КМУ від 28.12.2001 № 1768. Відповідно до вимог чинного законодавства охороннідоговори укладаються безкоштовно, Департамент культури не має права надаватиплатні адміністративні послуги з укладення охоронних договорів на об’єктикультурної спадщини. При цьому їх розроблення та складання потребуєвикористання відповідних спеціальних та наукових знань фахівців у галузіохорони культурної спадщини. Для підготовки облікової, технічної та науковоїдокументації, необхідної для укладання охоронних договорів та визначення в нихзаходів із збереження об’єктів культурної спадщини залучаються відповідніфахівці інших наукових організацій, які надають свої послуги на платній основі.
Серед інших, такі послуги надає комунальна установа - Київськийнауково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’ятокісторії, культури і заповідних територій. Фактична чисельність наукових фахівцівцентру, які займаються підготовкою облікової документації та документації,необхідної для укладання охоронних договорів, складає 10 осіб, що недостатньодля оперативного ведення цієї роботи.
Зменшення вартості наукових заходів, які необхідні для підготовкиохоронних договорів, не надасть очікувальн их результатів,оскільки дійсні проблеми збереження об’єктів культурної спадщини залежать відсукупності інших факторів, таких як:
- охоронні договоримайже не укладаються на будівлю в цілому, а лише на її окремі приміщення;
- власники(користувачі) не несуть реальної відповідальності за неукладення охороннихдоговорів, а також дотримання умов таких договорів.
Враховуючинизький відсоток об’єктів культурної спадщини, щодо яких укладені охороннідоговори, у Департаменту та його структурних підрозділів відсутні повні даніщодо технічного обстеження пам’яток. Окрім того, Департамент культуривиконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державноїадміністрації) та його структурні підрозділи не здійснюють комплексногомоніторингу за виконанням будівельних, ремонтних, реставраційних таконсерваційних робіт на об’єктах культурної спадщини. У свою чергу, це зумовлюєнеможливість юрисдикційного доведення фактів протиправних змін внутрішніхпланувань пам’яток культурної спадщини, що зумовлює втрату останніми своєїісторичної цінності.
Наявніж у Департаменту матеріали в більшості неоцифровані, громіздкі та такі, що невідповідають сучасним викликам державного управління у XXI столітті.
Порядокобліку об'єктів культурної спадщини та їх занесення до Державного реєструнерухомих пам'яток України регулюється Законом України «Про охорону культурноїспадщини», Постановою КМ України від 27.12.2001 № 1760 «Про затвердженняПорядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурноїспадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»; НаказомМіністерства культури України від 11.03.2013 № 158 «Про затвердження Порядкуобліку об'єктів культурної спадщини» та ін.
Згідноз вимогами чинного законодавства для внесення об'єктів культурної спадщини доДержавного реєстру нерухомих пам'яток України необхідно проведення науковихдосліджень, складання облікової документації та дотримання умов, передбаченихПостановою КМ України від 27.12.2001 № 1760.
Питанняведення Державного реєстру нерухомих пам’яток України та Переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини врегульовані на законодавчому рівні,зокрема:
- Законом України «Проохорону культурної спадщини»;
- Постановою КабінетуМіністрів України від 27.12.2001 № 1760 «Про затвердження Порядку визначеннякатегорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державногореєстру нерухомих пам'яток України»;
- Наказом Міністерствакультури України від 11.03.2013 № 158 «Про затвердження Порядку обліку об'єктівкультурної спадщини» та ін.
На виконання вказаних нормативних документів натеперішній час Міністерством культури України забезпечено ведення Державногореєстру нерухомих пам’яток України, а Департаментом культури здійснюються заходипо веденню Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та регулярномувнесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Управління охорони культурної спадщини Департаментукультури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державноїадміністрації) не здатне за нинішніх умов належним чином виконувати контрольніфункції у сфері охорони культурної спадщини. Це пов’язане з малим штатомспівробітників Управління та відсутністю в Управління відокремленого статусу,наявного у нього до реорганізації в грудні 2014 року. Комісією встановлено, щоу складі Управління охорони культурної спадщини Департаменту культуривиконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державноїадміністрації) функціонує відділ правового забезпечення Управління. Діяльністьвказаного відділу вкрай важлива з мотивів контролю за дотриманням виконаннянорм охоронних договорів, який повинен здійснюватися в тому числі в судовомупорядку. Наразі, співробітники Відділу в числі двох осіб здійснюють юридичний супровідмайже 70-ти судових спорів в сфері охорони культурної спадщини.
Органиархітектурно-будівельного контролю у м. Києві не вчиняють належних дій дляприпинення протиправних будівельних, ремонтних, реставраційних таконсерваційних робіт на об’єктах культурної спадщини. Органиархітектурно-будівельного контролю у м. Києві не мають налагоджених контактів зправоохоронними органами, органами охорони культурної спадщини. Це у свою чергупризводить до колапсу державно-управлінської діяльності у сфері охорони культурноїспадщини, оскільки лише у сукупності вищезгадані органи здатні належним чиномфіксувати та реагувати на факти протиправних будівельних, ремонтних,реставраційних та консерваційних робіт на об’єктах культурної спадщини.
Укомісії відсутні організаційно-правові механізми реалізації завдань, покладенихна неї пунктом 3 рішення Київської міської ради № 577/577 від 7 липня 2016 року«Про створення тимчасової контрольної комісії щодо перевірки дотриманнязаконності при проведенні робіт на об’єктах, що мають статус пам’ятокархітектури містобудування та історії місцевого значення та об’єктів культурноїспадщини».
Впродовжсвоєї діяльності Комісія стикалась з безпрецедентними фактами, колидепутати-члени комісії не могли потрапити на територію об’єктів культурноїспадщини, що були предметом їх перевірки.
Комісіяконстатує, що у органів культурної спадщини, правоохоронних органів, органівархітектурно-будівельного контролю у м. Києві питання збереження культурноїспадщини у м. Києві не є пріоритетним, що і призвело до катастрофічнихнаслідків у вказаній сфері.
Комісіявиступила й з відповідними пропозиціями:
Зметою забезпечення дійових заходів щодо розробки, укладення охоронних договорівта подальшої охорони пам’яток, що знаходяться в комунальній власностітериторіальної громади міста Києва:
1.Рекомендувати Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації) спільно з Департаментом комунальноївласності міста Києва виконавчого органуКиївської міської ради (Київської міської державної адміністрації) таДепартаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київськоїміської ради (Київської міської державної адміністрації) визначити перелікоб'єктів культурної спадщини, балансоутримувачами яких є підприємства таустанови комунальної форми власності, щодо яких не були укладені охороннідоговори на об'єкти культурної спадщини та надати цей перелік тимчасовійкомісії, профільним комісіям Київської міської ради, Київському міськомуголові.
2.Запропонувати виконавчому органу Київської міської ради (Київської міськоїдержавної адміністрації) внести зміни до штатної чисельності співробітниківнаукової організації - Київськогонауково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’ятокісторії, культури і заповідних територій шляхом збільшення кількості інспекторівнаукової організації - Київськогонауково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’ятокісторії, культури і заповідних територій, який надає послуги в галузірозроблення наукової та методологічної документації з охорони об’єктів культурної спадщини, розробляєоблікову документацію на зазначені об’єкти з метою занесення їх до Перелікущойно виявлених об’єктів культурної спадщини та Державного реєстру нерухомихпам’яток України, та готує необхідну документацію для укладення охороннихдоговорів. Для залучення до таких робіт досвідчених наукових фахівців просимозвернутись до відповідних органів з пропозиціями щодо перегляду їх умов оплатипраці.
3.Рекомендувати Київському міському голові видати розпорядження згідно з якимзобов’язати балансоутримувачів пам’яток укласти охоронні договори у строк до 31грудня 2017 року.
Зметою забезпечення заходів по збереженню щойно виявлених об'єктів культурноїспадщини:
4.Рекомендувати Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації) розглянути питання щодо додатковогофінансування створеного Департаменту охорони культурної спадщини, який заразперебуває на стадії створення та підлеглої йому наукової організації -Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використаннюпам’яток історії, культури і заповідних територій з метою забезпечення заходівпо складанню облікової документації на щойно виявлені об'єкти культурноїспадщини, паспортизації цих об'єктів та подальшого занесення їх до Реєструнерухомих пам'яток України.
5.Рекомендувати комунальним закладам та підприємствам, на балансі якихперебувають об'єкти культурної спадщини передбачити та закласти до кошторисуцих підприємств необхідні кошти на утримання таких об'єктів, укладанняохоронних договорів та інших заходів (консервація, реставрація, ремонт та ін.)
6. Рекомендувати Шевченківській, Печерській та Подільськійрайонним адміністраціям, на території яких знаходиться основнакількість об'єктів культурної спадщини, спільно зДепартаментом культури створити постійно діючі дорадчі органи для координаціїзаходів по охороні об'єктів культурної спадщини в цих районах.
7.Рекомендувати виконавчому органу Київської міської ради (Київської міськоїдержавної адміністрації) внести зміни до штатної чисельності співробітниківУправління охорони культурної спадщини Департаменту культури виконавчого органуКиївської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхомзбільшення кількості співробітників Відділу правового забезпечення діяльностіУправління охорони культурної спадщини Департаменту культури виконавчого органуКиївської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та передбачитина це видатки у бюджеті міста Києва на 2017 рік.
8.Рекомендувати Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю м. Києвавиконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державноїадміністрації) провести комплексні перевірки законності ведення будівельних,ремонтних, реставраційних та консерваційних робіт на об’єктах культурноїспадщини, які були предметом обстеження депутатів Київської міської ради —членів тимчасової контрольної комісії та надати вказані висновки на розглядправоохоронних органів та профільних постійних комісії Київської міської радита залучити до таких перевірок відповідних спеціалістів Департаменту культури.
9.Рекомендувати організувати круглий стіл за участю представників Управлінняохорони культурної спадщини Департаменту культури виконавчого органу Київськоїміської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головногоуправління Національної поліції у місті Києві з метою узгодження форматупроведення практичних тренінгів для співробітників Департаменту патрульноїполіції задля підвищення їх кваліфікації в частині роботи з фіксації таприпинення правопорушень у сфері охорони об’єктів культурної спадщини.Виокремити зі штату співробітників Департаменту патрульної поліції до десятинарядів патрульної поліції — учасників відповідних тренінгів, здатних належнимчином реагувати на правопорушення у сфері охорони об’єктів культурної спадщини.
10.Профільній постійній комісії Київської міської ради, до функціональногоспрямування якої належить питання охорони культурної спадщини, здійснюватиконтроль за виконанням пропозицій тимчасової контрольної комісії щодо перевіркидотримання законності при проведенні робіт на об’єктах, що мають статус пам’ятокархітектури містобудування та історії місцевого значення та об’єктів культурноїспадщини.
Нажаль, жоден з цих пунктів не реалізований і досі. А Київ перетворено натериторію безкарного сафарі на історичні пам’ятки з метою збудувати на їх місцічергові кам ’ яні хащі.
Ябачу єдиний вихід з цієї історії. Накладення мораторію на будь-яке комерційне будівництвов Києві до ухвалення на загальноміському референдумі нового Генерального плануміста. Імперативне рішення щодо неприпустимості будівництва на місці історичнихпам ’ яток будь-яких новихоб’єктів. Місто має заставити власників історичних будівель забезпечити їхзахист (ремонт дахів, встановлення вікон), щоб зберегти їх. Також необхідножорстоко покарати будівельних Геростратів. Якби реальні зловмисники, що знищилибудинок на вул. Богдана Хмельницького, сіли за вбивство років на 10, інші,можливо б, задумались.