Чи повторить бюджет Києва 2017 минулорічні помилки?
Фракція Всеукраїнського об’єднання «Свобода» не голосувала за бюджет Києва 2016 року. Не голосувала не лише тому, що є опозиційною фракцією (голосування за бюджет та кадрові призначення в демократичних країнах є маркером провладності та опозиційності), а передусім тому, що минулорічний бюджет був сформований вкрай некваліфіковано, його дохідна частина була істотно занижена, а вигодонабувачами вчергове стали представники великого бізнесу і приватних монополій, а не київська громада.
Цю позицію ми активно і публічно обстоювали: http://svoboda.org.ua/news/events/00016601/
Пройдений бюджетний рік лише підтвердив нашу позицію. Бюджет 2016 року був вкрай соціально несправедливим. Проте ще більш несправедливим став розподіл бюджетних видатків.
На жаль складається враження, що влада вчергове поділила киян на сорти і вирішила покарати виборців на округах яких перемогли не провладні кандидати. Практично усе фінансування було виділено на округи виборців, які обрали представників влади, і навпаки практично жоден бюджетний запит на задоволення потреб киян, що обрали опозиціонерів не було задоволено.
Вкрай низькою виявилася і бюджетна дисципліна розпорядників бюджетних коштів. На кінець листопада більшість програм була виконана заледве наполовину. Лишається загадкою як влада освоїть за останній місяць року кошти, які не спромоглася використати впродовж попередніх одинадцяти місяців.
Тому дуже не хотілося б щоб вищезазначені рецидиви перекочували у наступний бюджетний рік.
Проте аналізуючи проект бюджету на 2017 рік доходимо висновку, що жодних висновків так і не зроблено. А проект бюджету-2017 калькує у гіршому виконанні непрофесійний і соціально несправедливий бюджет 2016 року.
Тепер щодо наших аргументів. Рік тому ми наголошували, що дохідна частина кошторису суттєво нижча, ніж сума, яку можна було залучити. За підрахунками свободівців, недонадходження складали щонайменше 8 мільярдів гривень.
У підсумку, додаткові надходження, так званий псевдо профіцит збільшив доходну частину на понад 7 мільярдів гривень.
Виглядає, що це було зроблено зумисно, щоб з одного боку рапортувати про перевиконання планів, а з іншого вільно розпоряджатися цими «непередбаченими» коштами. Не витримує ніякої критики профанація, яку поширює влада про «профіцитний» бюджет, тобто, такий, в якому доходи перевищують видатки. Станом на листопад 2016 року, загальний профіцит Бюджету міста Києва закладено на рівні 1,3 млрд. Натомість, дефіцит спеціального фонду міського кошторису закладається на рівні 7,4 млрд. Ось вам і профіцит.
Минулоріч ми писали що офіційне недоврахування доходів дає можливість формувати так званий корупційний податок корумпованим чиновникам.
Водночас, ми не лише критикували проект бюджету та його авторів за некомпетентність та безвідповідальність, але й показували реальні шляхи підвищення доходів бюджету.
На жаль цих пропозицій не враховано ні в бюджеті 2016 року, ні в проекті бюджету на 2017-ий.
Уже впродовж року фракція ВО «Свобода» неодноразово ставала на заваді ухваленню рішень, які мали на меті нахабний дерибан грошей міського бюджету. «Київський метрополітен» попросили в депутатів виділити їм кошти на погашення заборгованості перед кредиторами Метрополітену. Мова йшла про 200 млн. грн. в руки одного з російських банків за штучно створеною заборгованістю щодо закупівлі вагонів метрополітену.
Існує величезна проблема із податковими надходженнями від приватних монополістів ПАТ "Київенерго", ПАТ "Київводоканал", ПАТ "Київгаз" та ПАТ "Київспецтранс", власником або частковим власником яких є київська громада. Ці монополісти при доходах у десятки мільярдів гривень планують сплатити до міської скарбниці лише 2,6 млн. грн. «Київенерго» та «Київводоканал», перший фактично контролюється олігархом Ринатом Ахметовим.
Водночас попри нашу протидію з бюджету киян лише структури близькі до донецького олігарха отримали «подарунок» у вигляді 448 мільйонів гривень. Так що Київ і далі продовжує годувати Донбас у прямому сенсі цього слова.
Голосування проекту бюджету на 2007 рік 1 грудня було передчасним і нічим необґрунтованим.
Як можна розглядати бюджетні параметри коли до кінця не відомо базові показники, наприклад розмір мінімальної зарплатні. А саме з цього формується одне з основних бюджетних наповнень міста – податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), що складає практично третину бюджетних надходжень. Уряд декларує підвищення мінімалки удвічі вже з першого січня. У проекті бюджету Києва це не передбачено жодним чином.
Не вирішено проблему несправедливого перерозподілу цього податку. Усі інші міста України отримують із цього податку 60%, а 40% скеровують у центральний бюджет. А от Київ отримує лише 40%, а 60% скеровує у держбюджету - це несправедливо.
Взагалі не має жодних компенсаторів щодо виконання Києвом додаткових функцій – столиці. Лише у 2016 році внаслідок цього Київ недоотримав понад 5 мільярдів гривень.
На жаль, усі помилки при формуванні бюджету на 2016 рік перейшли у проект бюджету на 2017 рік.
Навіть кількісно, враховуючи індекс інфляції, бюджет на 2017 рік є реально меншим, ніж попереднього року.
Тому без розв'язання проблем із ПДФО, ліквідації тіньових схем, забезпечення адекватної роботи комунальних підприємств, які мають давати прибутки, а не бути засобом виведення коштів, ухвалювати бюджет не те, що не потрібно але навіть шкідливо.
Вважаємо суттєво заниженими й інші бюджетні показники. Наприклад, надходження з податку на прибуток. Цьогоріч було отримано 2,5 мільярда гривень, а на наступний передбачено таку ж суму. Не враховано ріст валового регіонального продукту та індекс інфляції.
Щодо пайової участі ситуація ідентична, однак на наше переконання пайова участь повинна зрости щонайменше на 20-30%.
Паркувальний збір на рівні 2016 року, і це при тому, що в Києві одне парко місце і досі приносить у понад 30 разів менше, ніж у Варшаві.
Акцизний податок узагалі знижено, попри те, що уряд уже ухвалив рішення про підвищення цін на алкоголь на 24-63 %, оренда землі для юридичних осіб також залишилася без змін у порівнянні з минулим роком, однак, враховуючи індекс інфляції.
Щодо реклами в місті - надходження залишаються на рівні минулого року. Окремо варто звернути увагу на комунальний сектор: на сьогодні комерційні комунальні підприємства й надалі приносять місту копійки, і за це нікого не притягнуто до відповідальності.
Житловий фонд потребує взагалі окремої статті, так як з кожним роком безгосподарська позиція міста приводить до фактичного знищення будинків, і логічно було б збільшити видатки на 2017 рік порівняно з 2016 роком, але у міської влади інша позиція. На 2016 рік на капітальні ремонти передбачалося 624 млн гривень, а у 2017 сума майже вдвічі менша 390 млн, що в сьогоднішніх умовах є не припустимо.
Відтак бюджет 2017 року потребує істотного доопрацювання щоб не повторити дитячих помилок бюджету-2016.