Нещодавноміністр закордонних справ Росії Сергій Лавров дозволив собі під часнеформальної зустрічі з міністром закордонних справ Канади Христиною Фріланд,яка має українське коріння, заявити, що для України російська мова здавна єрідною. Що абсолютно рідна російська для більшості українських громадян, алеросійська мова піддається дискримінації в Україні, і він звернув увагу напрояви неонацизму, шовінізму, і що в нашій країні не влада, а радикаливизначають спосіб життя, нібито, близької для них держави. Лаврова дивує те, щозгідно українського законодавства, для зручності, якою мовою в Україні ти б неспілкувався, румунською, угорською, російською чи польською для вирішенняповсякденних проблем користуватися потрібно українською.
Цене перші антиукраїнські вислови державних посадовців Росії, зокрема Лаврова.Зрозумілим є те, що російські спецслужби ведуть різку антиукраїнську діяльністьвитрачаючи на це величезні кошти з державного бюджету. Але, як кажуть,офіційним представникам держави – не пасує, опускатися до брутальної брехні.Найперше, російська мова не може бути давно рідною для українців, оскількиукраїнці завжди мали свою українську мову. Говорити про неонацизм чи шовінізмукраїнців просто смішно, бо в Росії заборонено усе що може називатисяукраїнським; громадські організації, школи, бібліотеки і таке інше. Заукраїнську мову чи підтримку України можна постраждати і відбути термін у в ’ язниці.Чи не думка відвертого шовініста, який вважає, що у Росії для вирішенняповсякденних проблем потрібно користуватися російською, а в Україні ні,українською не можна. І після цього у Лаврова повертається язик говорити щоУкраїна близька до них держава.
Більшетого, російська пропаганда як у Європі так і в світі розповідає, що на Донбасінема російських військ, що вони ніяким чином не причетні до, як вони називають– громадянської війни в Україні. Але, деякі західні засоби масової інформації,зокрема «Reuters » повідомляють, що колишні три бойовикирозповіли, як представник президента РФ Путіна Владислав Сурков контролюєситуацію на окупованій території Донбасу. Сурков розставляє своїх людей всюди,як у владних структурах, так і в військових, які постійно йому доповідають.Колишні бойовики кажуть, що будь-який дзвінок з Москви розцінюється як дзвіноквід самого Господа Бога і не обговорюється, а приймається до виконання негайно.Саме Сурков зіграв ключову роль у призначенні головним бойовиком у так званомуДНР колишнього електромеханіка у вугільній шахті Олександра Захарченка, якийуже не один раз погрожував «взяти» Київ. Призначивши електромеханіка головнимбандитом Москва хотіла показати, що, нібито, «повстання» має всенароднийхарактер. Уже давно відомо, що на Донбасі присутня не тільки російська технікаі боєприпаси, але й і велика кількість російських військових, які постійнопроходять ротацію.
Крімтого, російська пропаганда вдається до відвертого перекручування фактів ібрехні. Військове керівництво АТО наголошує на спотворенні засобами масовоїінформації Росії подій, вони використовують відеоматеріали багаторічноїдавності. Російська пропаганда користується матеріалами які не мають жодноговідношення до проведення антитерористичної операції. Російські пропагандистидемонструють кадри які були зняті російською телерадіокомпанією збройних сил РФ«Зірка» у 2004 році в Іраку, де були застосовані фосфорні бомби, приписуютьзастосування таких бомб Українським збройним силам на Сході України. Нібито,українська сторона використовує проти місцевого населення Донбасу системизалпового вогню «Град». Хоча, свідчень, документів які б підтверджували такевикористання не існує.
Ненехтують російські пропагандисти вульгарною брехнею і в Криму. Місцеваросійська преса розповідає, що в Криму українське керівництво навмиснодозволяло кримським татарам селитися за національним принципом, оскільки,кримські татари селилися щільно, то це був спеціальний «кийок» протиросійського населення. Притому, російська пропаганда розповідає яке хорошегрецьке село Лаки, яке постраждало колись від німецької окупації. Тобто, грекамможна жити в одному за національним принципом селі, а кримським татарам неможна. Так як, кримські татари проти окупації Росією Криму, то їх виокремлюютьщоб витіснити з півострова як не благонадійних московському режиму.
Російськапреса намагається паплюжити і перекручувати намагання як української влади такі українського суспільства пройти через примирення протиборствуючих колисьсторін у Другій світовій війні. Описують, начебто, такого примирення не можебути, бо ветерани радянської армії не поспішають на такий крок. Довго резюмуютьпро те, що тільки окремі випадки примирення відбуваються в Україні наголошуючибільше на небажанні радянських ветеранів навіть обмінюватися шапками у дні пам’ятіі примирення. Нібито, тільки в одному випадку було щось схоже на примирення,коли учасник Другої світової війни в радянській армії Іван Залужний вітаєтьсяна великому плакаті з воїном УПА, і це тільки тому, що внук Івана Залужноговоював в АТО і загинув від рук російських окупантів. Не дивлячись на провокаціїі негативне ставлення з боку Москви, примирення усе таки повільно алевідбувається, воно потрібне не воїнам УПА чи радянським солдатам, воно потрібнесуспільству, щоби швидше припинити спекуляції на тему – хто воював протифашистів, і чому Кремль узурповує собі перемогу, якщо у цій війні, за словамитодішнього керівника Великобританії Черчіля, у Другій світовій війні найбільшепостраждали українці.
Зкарателями енкаведистами миритися ніхто не хоче, але заради спокою в державі,жертви НКВД готові піти на такий вчинок. Років десять тому один багатолітнійполітв ’ язень сталінських таборів ставши народнимдепутатом України, вирішив підійти до свого слідчого КДБ, сказав йому, щорозуміє що той виконував обов ’ язок і не тримає образи та попросив підписати листа уякому йшлося про примирення ката і жертви. Слідчий КДБ відмовився підписувати,та ще й сказав що не пам’ятає такого політв’язня.
Нещодавноголова Служби безпеки України Василь Грицак заявив, що спецслужби ворожої намкраїни Росії вербують у тому числі і патріотично налаштованих громадян дляантиукраїнської діяльності. Вводять російську агентуру в патріотичнесередовище, і допомагають їм у цьому колишні громадяни України, які втекли підчас Революції гідності. Крім того, Грицак повідомив, що російські спецслужбипроводять потужний моніторинг проблем в Україні, щоби потім використовувати якоснову для проведення акцій, спрямованих на дестабілізацію обстановки вУкраїні.
Багаторосійських посадовців не в змозі зупинити свій гнів коли бачать хоч не великіале успіхи України. Наприклад надання Європейським Союзом Україні безвізовогорежиму у країнах Європи, зокрема і в країнах Шенгельської зони, при наявностібіометричного паспорта. Деяким представникам російської влади мерещиться щотакої країни як України не існує, тому, що вона була у складі радянськогосоюзу. Але, ЄС надав безвізовий режим саме Україні а не Росії, і теперспостерігаємо наплив бажаючих отримати українські закордонні паспорти зокупованої частини Донбасу та Криму. На жаль, ті хто позбувся українського паспорту отриматибіометричний український закордонний паспорт не зможе.
Длятого щоб виявити російського пропагандиста потрібно звертати увагу на те якпишеться текст повідомлення чи будь-якої інформації. До прикладу, найлегшевичислити російського провокатора можна тоді, коли вони пишуть словосполучення– на Україні, а правильно в Україні. На Україні, це тоді, коли йдеться про свою(підконтрольну) територію, - в Україні, це тоді коли держава незалежна,суверенна, не є чиїмось васалом. Дуже добре поступає влада, коли забороняєшпигунські російські сайти і мережі, а також великим позитивом для вихованняукраїнських патріотів є заборона так званих «гергієвських ленточок». Не можеворог пропагувати свої символи у нашій країні.