Історія київського трамваю – що буде далі?

У 70-х роках, в часи розквіту трамваю, як громадського транспорту у Києві, загальна довжина маршрутів становила 285 кілометрів. За його допомогою кияни могли дістатися з Правого берега міста на Лівий і навпаки. Однак сьогодні трамвайна інфраструктура поступилась місцем автомобільній.

Як розвивався трамвайний транспорт в Києві та який його потенціал?

Кінний трамвай та паротяги

Перша трамвайна колія у Києві була відкрита 1891 року вздовж вулиці Великої Васильківської (від сучасної Либідської площі до вулиці Саксаганського). Функціонував транспорт за допомогою кінної тяги. «Трамвайний» парк нараховував близько 70 коней, які працювали у дві зміни. В тому ж році лінію продовжили до Царської площі (зараз Європейська).

До 1982 року на Подолі відкрили ще один маршрут, що тягнувся від теперішньої Контрактової площі через Подільське трамвайне депо до нинішньої Поштової площі. Планувалось об’єднати Подільську лінію разом з першим маршрутом, однак коні не могли подолати схил вздовж Володимирського узвозу. Саме тоді виникла ідея впровадити електричний трамвай.

До речі, деякий час на ділянці по вулиці Великій Васильківській курсував транспорт на паровій тязі. Він функціонував одночасно з кінним і також користувався значною популярністю.

Період розквіту

В лютому 1882 року завершилось будівництво колії по Володимирському узвозу. А в травні Київ отримав два трамвайні вагони з електродвигунами. Вже до 1893 року прибутки від використання електричного транспорту перевищили видатки на його обслуговування, тож невдовзі він повністю замінив кінний. У 1912 році пасажиропотік київського трамваю склав понад 64 мільйона чоловік. Розбудова трамвайної інфраструктури тривала і надалі, а в 1950-х роках зазнала найбільшого розквіту.

Тоді цей вид транспорту був дещо витіснений з центральної частини міста, однак активно розбудований на околицях. 1954 року з’явився маршрут по мосту Патона до Дарницької площі, який об’єднав два береги Києва. У 1951 році трамвай почав курсувати по вулиці Мечникова вздовж Кловського узвозу. А впродовж 60-х років відкрито 6 нових маршрутів – зокрема, у Печерському районі в бік Лівобережжя, поблизу Воскресенського масиву та по проспекту Леся Курбаса.

1978 року у Києві з’явився швидкісний трамвай – перший у Радянському Союзі. Він поєднав площу Перемогу з житловим масивом Південна Борщагівка. Саме на цей рік і припав пік розвитку трамвайного транспорту – довжина усіх маршрутів налічувала 285 кілометрів, а пасажиропотік на рік складав більш ніж 396 мільйонів чоловік.

Занепад київського трамваю

Після набуття Україною Незалежності у 90-х роках кількість трамвайних маршрутів почала різко скорочуватися. Так, протягом 1996-2006 років демонтували 7 трамвайних ліній. Серед них – і колія через міст Патона.

До речі, роботи по ліквідації лінії, що з'єднувала береги Києва, відбулись в той же день, коли було підписане відповідне розпорядження. При цьому киян про такі дії, навіть, не попередили. Це призвело до цілого транспортного колапсу, адже пасажири, як завжди, прийшли на зупинку, очікуючи на трамвай.

Місто аргументувало ліквідацію маршрутів зміною схеми пасажиропотоків, а демонтаж трамваю по мосту Патона – ненадійністю конструкцій мосту та необхідністю продовжити термін його експлуатації. Однак це стало значним ударом по транспортній інфраструктурі міста, спричинивши посилення автомобільного трафіку між берегами Києва.

Незважаючи на будівництво нових маршрутів - по вулиці Анни Ахматової та по вулиці Миколи Закревського - загальна довжина трамвайної мережі скоротилась до 230 кілометрів.

Потенціал трамвайного транспорту

Сьогодні відновлення трамвайного транспорту може стати порятунком для інфраструктури Києва.

По-перше, створення нових маршрутів, які не обслуговуються метрополітеном, дозволить розвантажити місто від автомобілів. Це важливо, адже затори не лише дратують киян, а і наносять шкоду економічному розвитку міста, гальмуючи перевезення та поставки товарів, надання послуг та здійснення робіт.

По-друге, трамваї є одним з найбільш екологічних видів пересування містом. Вони не генерують шкідливих викидів у повітря, як «маршрутки» та автобуси.

По-третє, трамвайні вагони мають набагато більший термін експлуатації, ніж інші види транспорту. Вони можуть використовуватись до 30 років.
Нещодавно «Київпастранс» оголосив тендер на будівництво трамвайної лінії (а фактично її відновлення), що сполучить вулицю Старовокзальну та станцію метро «Палац Спорту». А 2019 року було здійснено масштабну реконструкцію лінії «Івана Лепсе» — «Гната Юри» з будівництвом сполучних колій для об’єднання зі станцією «Кільцева дорога». Ці рішення демонструють зацікавленість міської влади у розвитку трамвайного транспорту.

Сподіваюсь, що цей старовинний, але все ще актуальний спосіб пересування буде і в подальшому популяризуватись та розвиватись у Києві, як оптимальна та екологічна альтернатива автомобільному транспорту.