Як врятувати природу України від нищівного впливу війни
Загальні збитки оцінити важко, але важливо відновити та створити нові природоохоронні об’єкти. Що саме відбувається з особливо цінними територіями під час війни.
Українська природа багата та надзвичайна, унікальні території та ландшафти стали домівкою для мільйонів тварин та рослин рідкісних видів, деякі з них залишилися лише тут. На територію України припадає 35% всього біорізноманіття Європи, це близько 70 000 видів рослин, грибів і тварин. Проте війна вносить свої корективи і в їх життя та шанси подальшого існування також.
З початку повномасштабної агресії російської федерації проти України війна вплинула на 900 заповідних територій площею 1,2 млн га, – це близько третини площі всіх заповідних територій України. Під загрозою знищення в Україні знаходяться 14 водно-болотних територій міжнародного значення площею 397,7 тис. га, близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га та на 4 біосферні заповідники ЮНЕСКО загальною площею 123 тис. га.
Основними проблемами цінних територій внаслідок війни стали масштабні пожежі, замінованість територій, активні бойові дії, як наслідок – неможливість виконувати природоохоронні функції, окупація, втрата працівників та науковців, які були вимушені покинути свій дім та роботу.
Значна шкода наноситься тваринам, птахи, які прилетіли в Україну з теплих країв, не змогли повернутися на свої звичні місця гніздування, окрім цього активні бойові дії припали на сезон тиші, період розмноження диких тварин, що призведе до скорочення багатьох популяцій.
За даними Організації Об’єднаних Націй, сьогодні Україна – одна з найбільш замінованих країн світу. Понад 80 тис. кв. км території України потребують очистки від мін та інших вибухонебезпечних предметів.
Розмінування міст та селищ відбувається зазвичай значно швидше ніж розмінування лісів та полів. Але після розмінування природно-заповідних територій утворюються воронки від вибухів, а отже суттєво псуються або знищуються природні ділянки та все живе на них. Окрім цього замінованість територій унеможливлює роботу природоохоронної спільноти та проведення безпосередніх природоохоронних заходів через значний ризик для життя.
Пожежі завжди були болем та величезною проблемою для природно-заповідних територій. Зараз проблема набула значно більших масштабів. Річ у тім, що причинами пожежі стали не лише природні чинники та підпали, а й безпосередньо бойові дії. Тож гасіння пожеж стало великою проблемою. Багато працівників ДСНС наразі залучено до організації та проведення евакуації населення, розбору наслідків бомбардувань тощо, при цьому бойові дії, замінованість та окупація територій значно ускладнюють роботу та не дають змоги повноцінно виконувати свої обов’язки пожежникам.
Як приклад, гасіння пожежі у Херсонській області, де зараз лісівників та працівників ДСНС не допускають до роботи. Через комендантську годину о восьмій вечора їх забирають із пожежі і зранку тільки знов пускають, орієнтовна площа загоряння становить вже близько 800 га, але точну площу можна буде визначити лише після гасіння пожежі. Тим більше ліси Херсонщини загарбники спалюють умисно, боячись партизанського руху.
На півдні та сході нашої країни велика частка національних парків та заповідників знаходяться під окупацією. Я не буду вказувати назви, щоб не наражати їх на небезпеку, але хочу подякувати керівникам та працівникам, які навіть в таких умовах продовжують працювати і роблять все щоб зберегти природні території та тварин.
Після окупації нерідко залишаються зруйновані адміністративні будівлі, будинки працівників, пошкоджені або знищені технікою та окупантами території, що ми наочно можемо бачити зараз на прикладі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, де офісні приміщення в м. Чорнобиль та обладнання, на якому працювали співробітники заповідника, розграбовані або знищені, а значна частина території понівечена важкою технікою.
Окрім цього працівники ДСНС зіткнулися зі значними проблемами при гасінні пожеж на території біосферного заповідника після окупації, російські військові знищили матеріально-технічну базу, яка забезпечувала охорону від пожеж лісів заповідника. З 76 одиниць, які були приписані до лісових пожежних станцій, залишилось справними 7 одиниць, ще 19 одиниць потребує серйозного ремонту. Решта техніки була викрадена. Як результат – ефективно гасити пожежі, які виникають в лісах біосферного заповідника, просто неможливо.
Ситуація ускладнюється замінуванням території, під час гасіння пожежі 4 травня один автомобіль підірвався на міні, двоє працівників ДСНС було госпіталізовано. За час з 4 травня вже вигоріло понад 3000 га лісів, і є ризики виникнення пожеж більшого масштабу влітку, коли пожежна небезпека досягне максимуму.
На жаль, водночас продовжуються навмисні підпали сухої трави та рослинних залишків. Спричинені цим пожежі збільшують небезпеку та додатково навантажують ДСНС та пожежників, які зараз мають надзвичайно велике навантаження в наслідок дій агресора.
Тому підкомітет з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду комітету з питань екологічної політики та природокористування разом з депутатами комітету та представниками громадськості долучилися до розробки проєкту закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, зокрема в умовах воєнного або надзвичайного стану.
У законі пропонують криміналізувати відповідальність за умисне знищення або пошкодження вогнем чи іншим способом лісу, зелених насаджень, а також знищення або пошкодження вогнем чи небезпечною речовиною стерні, луків, пасовищ, іншої рослинності або її залишків та опалого листя, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю на землях будь-якої категорії, якщо це спричинило істотну шкоду для довкілля.
Окремо визначена більш жорстка відповідальність за істотну шкоду, що спричинена територіям та об’єктам природно-заповідного фонду – позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. Якщо такі дії спричинили загибель людини, масову загибель тварин або інші особливо тяжкі наслідки, чи вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану – термін покарання збільшується на строк від п’яти до десяти років.
Загальну шкоду нанесену війною та російською федерацією заповідним територіям України важко оцінити, адже окрім питання значного ускладнення проведення оцінки в результаті замінування та окупації, втрату унікальних територій та об’єктів тваринного і рослинного світу неможливо оцінити.
Далеко не всі втрати дикої природи можна буде відновити після завершення війни та деокупації України. Проте найбільш важливими кроками для відновлення природної цінності заповідних територій та їхньої ролі для добробуту українців стануть природне відновлення пошкоджень (без втручання людини) та створення нових природоохоронних об’єктів, що частково компенсують втрати захищених територій для рідкісних видів тварин та рослин.
