Можемо платити менше

В Україні понад 30 % кінцевої енергії споживається будинками.Якщо час від часу в індустріальному секторі споживання енергії зменшується, то в житловому нічого не змінюється. Уряд повинен створити умови, за яких усім було би вигідно економити, проте 2 серпня 2017 року Верховна Рада прийняла закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», згідно з яким тепер українці нібито сплачують лише за фактично спожитий обсяг тепла. Окрім основних пунктів про обов’язкове встановлення вузлів комерційного обліку (тобто лічильників), закон передбачає, що обсяг відповідної комунальної послуги розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань приладів - розподілювачів теплової енергії. При чому, у разі коли фактична температура повітря в окремих квартирах (приміщеннях) нижча за нормативну, обсяг теплової енергії, знову ж таки нібито, перерозподіляється пропорційно до площі (об’єму) квартир (інших приміщень) споживачів.

На перший погляд, все здавалося б правильно прописано. Але, на жаль, лише де юре.  Яку ж ситуацію ми маємо на сьогодні?

Холодильні камери чи квартирні сауни?

Де факто, централізована система опалення, м’яко кажучи, кульгає. Тепло розподіляється нераціонально. В одному випадку мешканці будинків зігріваються гарячим чаєм, зимовим одягом та теплом своїх близьких, бо одержуваного тепла або недостатньо для прогріву, або немає взагалі. В іншому випадку – людям доводиться займатися «благочинністю», обігріваючи вулиці і відчиняючи вікна, бо тепла їм більше ніж достатньо. В обидвох випадках ми переплачуємо за теплопостачання до 50%.

Інфляція і стрімке падіння доходів призвели до того, що у багатьох громадян не вистачає коштів оплатити комунальні платежі. Насправді, рахунки, що приходять населенню до сплати за опалення, часто є значно завищеними і не відповідають реальності.

Окрім ірраціонального розподілу тепла, існує декілька додаткових неприємних фактів. Наприклад, коли деякі приміщення в квартирі не повинні опалюватися, але їх площа входить в ту загальну сумарну, від якої вираховується розмір оплати за опалення. У такому разі оплата не враховує фактичне теплове споживання в певній квартирі. Не враховуються і моменти збільшення площі за рахунок перепланування, або встановлення «теплої» підлоги. В той же час, часто можемо спотерігати ситуації, коли ми бачимо відкриті взимку кватирки вікон, через які виходить надлишкове тепло. При цьому за це тепло мешканці будинків вимушені сплачувати значні кошти.

Так, закони України передбачають прописані температурні режими, за яких вартість тепла знижується або не нараховується. Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України 630 від 21 липня 2005 року. Але тут маємо наступні проблеми. По-перше, далеко не кожен середньостатистичний мешканець взагалі має хоч якесь уявлення про ці цифри. По-друге, процедура встановлення факту вищезазначених температур та відповідний перерахунок вартості тепла – це дуже бюрократизований процес, що займає багато сил та часу, якщо його вирішувати індивідуально.

Рішення -  індивідуальні теплові точки

Насамперед, перший крок – це забезпечення проведення комплексного енергетичного аудиту будинків за рахунок міських бюджетів. Він дозволить чітко визначити конкретні проблеми на місцях та виконати необхідні розрахунки для раціонального розподілу тепла.

 Головна проблема полягає в тому, що нинішні лічильники показують скільки будинком було спожито ресурсів, замість вирахування скільки йому необхідно.

Удосконалення системи центрального теплопостачання можливе за рахунок встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) для кожного будинку. По суті, це великий надійний лічильник з регулятором на будинок. Він дозволяє споживачам самим регулювати обсяги споживання тепла для комфортного проживання.

У комплексі завдань щодо тепломодернізації та підвищення енергоефективності повинно стати є пріоритетом, як на рівні місцевого самоврядування, так і державному рівні.

Реалізувати такі проекти в містах цілком можливо вже за 2 роки. Головне бажання та політична воля міського депутатського корпусу, який повинен передбачити виділення з міського бюджету витрат на даний проект. Адже з урахуванням високого економічного ефекту, коротких термінів окупності та колосальної економії енергоресурсів, це допоможе зекономити суттєву частину коштів громадян, які вони наразі переплачують за тепло.

Міська теплова мережа нещадно експлуатувалася і потребує капітального ремонту на всіх рівнях. Вартості захмарні, а система енергозабезпечення будинків застаріла. Проблем у галузі багато, я б сказав, що це комплекс, але я вірю, що виважена енергетична політика допоможе нашим громадянам почуватися комфортно і дозволить нарешті жити, а не виживати.