Досвід Сінгапура і Лондона – ключ до побудови в Україні "розумних" міст

Україна поки не є передовою країною в реалізації концепції smart city. Більшість українських міст і громад тільки починають свій перехід до цифровізації, впроваджуючи локальні рішення. Але у світі вже спостерігаються більш глобальні тенденції, коли концепція «розумного міста» виходить далеко за рамки простого побутового комфорту або цифровізації адміністративних процесів.

У самих передових у плані дигіталізаціі містах поступово приходять до того, що smart city - це «розумний» простір, на якому в «розумних» (комфортних) умовах проживає «розумне» населення (яке хоче вчитися і розвиватися), яке бере активну участь в «розумному» управлінні життям міста з «розумною» економікою. І ось саме до такої моделі розвитку smart city ми в Україні і прагнемо.

Наведу кілька прикладів. У Сінгапурі (одному з незмінних лідерів у рейтингу «розумних міст» світу) перші проекти з цифровізації міста були реалізовані ще на початку 2000-х, і зачіпали вони, в першу чергу, питання енергоефективності та захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів. Наприклад, місто успішно вирішило проблему очищення вод, яка на той час стояла перед ним дуже гостро, а також впровадило систему «розумної» утилізації відходів.

Але вже до 2014 року ідеї smart city в Сінгапурі значно трансформувалися, і його жителям була представлена ​​глобальна концепція Smart Nation ( «розумна» нація), яка має на меті створити «перетворений Сінгапур, де люди матимуть більше можливостей для життя, а також будуть проживати свідоме і повноцінне життя завдяки технологіям цифрової економіки».

Тобто, Сінгапур став першим містом у світі, для якого головним пріоритетом в реалізації ідеї «розумного» міста став розвиток людського капіталу та адаптація населення до онлайн-культури.

Звідси були виділені і головні напрямки цифровізації міста - це охорона здоров'я, освіта, транспортна система, інтелектуальні міські рішення і фінансова сфера.

Зокрема, влада Сінгапуру поставили перед собою мету зробити місто світовим фінансовим центром, а значить, забезпечити приплив інвестицій, створити сприятливе підприємницьке середовище і стимулювати інновації.

Але при цьому місто також має намір підтримувати творчість і експерименти в бізнесі, старт-ап екосистеми, сприяти розвитку цифрових рішень, доступних будь-якому жителю і гостю Сінгапуру. Влада міста хоче використовувати інвестиції, зроблені муніципалітетом в цифровизацию інфраструктури, для того, щоб поставити технології на службу своїм громадянам.

Завдяки такому підходу Сінгапур сьогодні є лідером серед «розумних» міст не тільки за показником якості життя, а й за простотою ведення бізнесу та залучення у світову економіку. У цьому місті люди хочуть не тільки жити, але й прагнуть в ньому працювати і заробляти.

На розвиток потенціалу жителя сьогодні спрямована і концепція «Розумний Лондон». Хоча, як і в Сінгапурі, її реалізація передбачала ряд стандартних цифрових рішень, таких як портал відкритих даних London DataStore, дигіталізація транспортної системи, дигітал-ініціативи для участі жителів в управлінні містом, проекти по його відновленню та інші, основна увага в Лондоні все-таки приділяється напрямками, які сприяють розвитку таланту, інтелектуальному зростанню населення і сталому розвитку.

Наприклад, серед ключових принципів реалізації стратегії можна побачити сприяння розвитку досліджень і творчого таланту жителів Лондона, комунікацій між владою, бізнесом і населенням, відкритості до співпраці.

Звідси були виділені й основні пріоритети розвитку міста, прописані в дорожній карті Smarter London Together, прийнятій у 2018 році. А саме, в Лондоні планують розробляти більшу кількість призначених для користувача послуг на основі цифрових рішень, забезпечувати покриття більшої території міста громадським Wi-Fi і розвивати «розумні» вулиці, впроваджувати технології управління великими даними, а також постійно посилювати співпрацю сторін в рамках міста.

Іншими словами, і Сінгапур, і Лондон представили світу дещо інше і більш розширене бачення «розумного» міста, до якого усі звикли. Розробивши стратегії smart city з чіткою людиноцентричною спрямованістю, вони на перше місце поставили «розумну» націю і роблять акцент на розвитку «розумного» населення і людського капіталу в цілому. При цьому, звичайно, ніхто не забуває про рішення конкретних екологічних або транспортних проблем, управлінських і побутових завдань та інше. Просто все це, швидше, вже не мета, а засіб для досягнення мети в побудові «розумного» міста нової якості.

І ось такий людиноорієнтований підхід зарубіжних міст можна використовувати і при вирішенні проблемних питань в містах та громадах України, що значно наблизить нас як до глобальних тенденцій, так і буде сприяти розвитку «розумної» нації.