У кожній компанії є момент, коли керівник усе ще «тягне», але вже не живе цією справою. Раніше — драйв, ідеї, амбіції; тепер — втома, надмір контролю, зниження емпатії до команди. Зовні — усе під контролем. Усередині — виснаження.

Після чотирьох років повномасштабної війни український бізнес працює в умовах постійного стресу, нестабільності та дефіциту людського ресурсу. Керівники приймають десятки рішень щодня, часто в ситуаціях невизначеності, одночасно думаючи про безпеку людей, фінанси й репутацію.

У цьому режимі емоційне вигорання стає не просто «особистою проблемою», а ризиком для бізнесу.

Що показують дослідження

Вигорання СЕО прямо впливає на результати компанії. Дослідження Sirén et al., 2018 (Journal of Business Research) на вибірці 156 керівників підтвердило: чим вище рівень вигорання у СЕО, тим гірші показники продуктивності компанії. Вигорання знижує якість стратегічних рішень, ризиковість стає надмірною або, навпаки, паралізує дії.

Баланс життя й роботи — критичний фактор для топів. Дослідження Top Executives’ Work-Life Balance, Job Burnout and Turnover Intentions (New Zealand, 2021) показало, що низький рівень балансу веде до хронічного емоційного виснаження, цинізму й зростання намірів покинути посаду.

Відключити

Український контекст має власну специфіку. У роботі Differential Typology of Burnout in the Ukrainian Sample (Чернівецький національний університет, 2022) доведено: в українських спеціалістів домінують емоційне виснаження та зниження почуття особистих досягнень, що підсилюється тривалою соціальною напругою.

Війна поглибила психологічне навантаження. Дослідження Organization of labor under conditions of uncertainty (Business Perspectives, 2023) фіксує, що українські управлінці працюють у режимі постійної мобілізації, що підвищує ризики тривожних розладів і професійного вигорання навіть серед найуспішніших керівників.

Ці дані узгоджуються зі статистикою ВООЗ: через депресію й тривожність світова економіка щорічно втрачає понад 12 млрд людино-днів продуктивності, що еквівалентно понад $1 трлн доларів США втрат.

Як розпізнати вигорання, яке ховається за силою

Ознаки, що керівник у «тихій кризі»:

  • зниження енергії, байдужість до нових ідей;

    Відключити

  • ухилення від особистих зустрічей, мінімальна емпатія до команди;

  • емоційна холодність або, навпаки, дратівливість;

  • надмірний контроль, складність із делегуванням;

  • відчуття, що «ніхто не може зробити краще»;

    Відключити

  • робота за інерцією — без відновлення і без радості.

Що може зробити компанія

1. Проведіть «аудит ресурсу» керівника

Не формально, а по-людськи: сон, навантаження, час на відновлення, тривалість робочого дня. Якщо в керівника немає пауз навіть на базові потреби, ефективність його рішень знижується, а ризик помилок зростає. В українських реаліях це особливо помітно — тривога, сигнали, нестабільність ринку виснажують навіть найсильніших.

2. Запросіть психолога на період

Відмінно працює формат, коли фахівець приходить у компанію на 2–3 місяці. Проводить індивідуальні сесії з керівниками, допомагає пропрацювати особисті й професійні питання, які впливають на стиль управління, та навчитися відновлювати ресурс. Це не про «поговорити», а про короткострокову структурну роботу, орієнтовану на результат: ясність мислення, зниження напруги, стабільність рішень. Такий формат мінімізує витрати, не вимагає найму, і водночас дає відчутний ефект для компанії вже за кілька тижнів.

3. Нормалізуйте психологічну підтримку

У воєнній Україні психотерапія для лідера — це елемент управлінської гігієни, а не слабкість. Власники, які створюють умови для психологічної підтримки своїх топів, отримують менше конфліктів, нижчу плинність і стабільнішу команду. Керівник, який має доступ до терапії, менше «зривається» на підлеглих і приймає більш виважені рішення — навіть у кризі.

4. Вимірюйте результати просто

Не треба складних KPI. Достатньо відстежити:

  • чи зменшилась кількість емоційних рішень;

  • чи зросла здатність делегувати;

  • чи повернулася ініціатива команди. Через 2–3 місяці ці показники стають відчутними навіть без анкет і звітів.

Українська реальність: чому це стратегічне питання

Після чотирьох років війни бізнес-середовище працює на межі. Керівники часто тримаються «на волі» й внутрішній відповідальності — поки не настає виснаження, яке вони ігнорують. Але компанія не може бути стійкішою, ніж її лідер.

Психологічна підтримка топ-менеджерів — це інвестиція в стійкість бізнесу, а не в «комфорт». Підтриманий, стабільний керівник — це той, хто здатен приймати рішучі, а не хаотичні рішення; бачити довгострокову перспективу навіть тоді, коли навколо темно.

Коли лідер вигорів, але продовжує керувати, компанія втрачає більше, ніж здається: ідеї, ясність, людей. Відновлення починається не з відпустки, а з чесного погляду на власний стан і готовності прийняти допомогу. І в цьому немає слабкості — є професійна відповідальність перед собою, командою й бізнесом.