До появи закону про охорону прав автора на винахід якийсь аналог їх існував у вигляді певних привілеїв, дарованих монархами середньовіччя авторам літературних і художніх творів.
 
Однак, більшість винахідників та інших авторів того часу, в тому числі і Леонардо да Вінчі, що жив в 1474 році у Венеції, не робили ніяких спроб захищати свої права, оскільки за церковними догматами, будь-який акт творіння був продиктований божим промислом.