Наприкінці січня-початку лютого урядовці (Азаров, Клюєв, Тігіпко, Тіхонов) активно робили заяви про залучення інвестицій, орієнтованих на інновації. І що пропрацьовується механізм, який буде до к.лютого запропонований суспільству. Що ж, до кінця лютого ще маємо час, проте жодних конкретних намірів стосовно переліку заходів, які сприятимуть інноваційному розвитку економіки, нажаль, чиновники не запропонували. Почекаємо ще... 

Що ж, насправді, буде вже зроблено ?
Славнозвісним новим податковим кодексом передбачено одну єдину пільгу для реалізації усіх інноваційних проектів (звісно, окрім "пільг" конкретним проектам, типу "енергія сонця", лобійованих одним із відомих високопосадовців) - пільга з перерахування на спец. рахунок учасника науково-технологічного парку 50% суми ввізного мита на обладання. Це - крапля в морі... Виходить, для ввезення імпортного обладнання (на виконання інноваційного проекту в Украіні її резидентом) хоч якась, але пільга є; а на інноваційний проект, створений вітчизняним винахідником, профінансований вітчизняним інвестором, апробований в українських науково-дослідних інститутах жодної ? І оце називається орієнтація на інноваційну економіку ? Економіку без інновацій ?  
Безсумнівно, такий підхід не є стимулюючим фактором розвитку інноваційної економіки, орієнтації на економіки знань.

А що ж було такого поганого раніше ?
У попередній редакції ЗУ «Про спеціальний режим інноваційної діяльності науково-технологічних парків» було передбачено звільнення від сплати сум ввізного мита, 50% податку на прибуток, а також можливість отримання векселю зі сплати ПДВ до 720 днів на ввіз технологічного обладнання з-закордону. Щоправда, для реєстрації такого проекту варто було пройти "сім кіл пекла", розробити колосальний бізнес-план на 5 років інноваційного проекту (де все спрогнозувати, і це у світі, який так швидко змінюється...), науково-технічну раду тенопарку, дві державні експертизи (профільного інституту НАН України та ДП "Український центр науково-технічної та інноваційної експертизи інновацій" МОН України), погодження біля 7 різних відомств та Урядову комісію (митниця, податкова, юстиція, мінфін). Це займає біля 2-х років посиленої діяльності - часу на інновації залишається, погодьтеся, малувато... За цей період вони, скоріше за все, перестануть ними вже бути... 

Інноваційні пріоритети не відповідають потребам галузей економіки?
Податковий кодекс визначив пріоритетні для економічного розвитку галузі економіки. Однак, як не дивно, вони не підпадають під визначення пріоритетних напрямів інноваційного розвитку. Виникає логічне запитання: "чому Уряд декларує запровадження інвестицій, орієнтованих на інноваційний розвиток економіки, хоч у реальності орієнтація на підтримку інноваційних та наукоємних виробництв відсутнє" ? 
Що ж вони реально хочуть змінити ще, адже усі їх попередні зміни стосувалися лише практики "уравніловкі", коли тих, хто замалий - витягують, доки не трісне, тих, які підросли - підрізають. Це відбувається, звісно, задля "загального благополуччя" та "соціальної справедливості". Тому, в усіх забирають усе, а далі "по-чесному" та "по-справедливості" розподіляють (а кому до того діла, що якийсь колишній директор сплачував усі податки на свою заслужену зарплату десятками років, сподіваючись, що також чесно отримає заслужену і справедливу пенсію... а виявляється, що її максимальний розмір стане 7 тис. грн. - кому ж тоді він сплачував численні відрахування ? Виходить, поняття "справедливість" набула іншого змісту у швидкоплинності часу). 

Видається, щось подібне з нами вже відбувалося... Ага, 18-22 рр. минулого століття - практика впровадження "соціальної" справедливості, коли у селян забирали усі продукти харчування на "продрозкладку" і нічого не повертали натомість, аби вони чесно і справедливо могли "здохнути з голоду". Віват, червоні комісари, Ви знову на білому коні п'єте українську кров!

* примітка: 
ЗУ «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» є створення правової бази для концентрації ресурсів держави на провідних напрямах науково-технологічного оновлення виробництва та сфери послуг у країні, забезпечення внутрішнього ринку конкурентною наукоємною продукцією та виходу з нею на світовий ринок».

Податковий кодекспільгиінноваціїінноваційний проект