Я не часто слідкую за засіданнямипарламенту, але 15 хвилин обговорення 22 березня 2018 року законопроекту №3149насторожили. Його основний зміст: сільські,селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можутьвстановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних,слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладівресторанного господарства) у визначений згідно їх рішення час доби. Законопроектпідготували народні депутати УкраїниВасюник І., Ледовських О., Бойко О., Корчик В.
Голова Верховної Ради Парубій такпредставив цей законопроект: «Це законопроект важливий для всіх мерів, для всіх міст». Рейтинговеголосування показало 207 голосів народнихдепутатів-борців із вживанням алкогольних напоїв. А треба ж 226. Парубійзаохочує голосувати, згадує про інтереси громадян: « Меніздається, є потенціал, можемо входити, правда ж? Давайте ще раз, це близько, колеги . Цей законопроектцілковито соціальний, він потрібний усім мерам і нашим громадянам » . Ще раз рейтингове голосування.Вижали 212 голосів.
Малувато. Третє рейтингове голосування – 211. Щось пішло нетак… Але Парубія вже не зупиниш. Чергове рейтингове голосування фіксує 221голос. Майже дожав.
Парубій дає слово авторузаконопроекту Васюник у, той зачитує пояснювальну записку до законопроекту. Наводить дан і Всесвітньоїорганізації охорони здоров'я про те, що наша держава за рівнем споживання алкоголю займає 6-е місце в світі. Говорить про результати опитування , за якими майже 35 відсотків учнів вказали на те, що їм легко або дуже легко придбати алкогольні напої. Депутат констатував, що о бмеженнята заборона, які д і ютьна рівні закон о давства є недостатніми, деякі органи місцевого самоврядування уЛьвові, Івано-Франківську, Черкасах, Ужгороді, Луцьку, Києві вже вводилизаборону на продаж алкоголю внічний час.
Однак через прогалинив законодавстві відповідні рішення місцевих рад в судовому порядкускасовувалися. Як аргумент накористь цього законопроекту автор послався і на децентралізацію: « Яхочу наголосити, що цей закон не несе прямої заборони на продаж алкоголю. Вінлише надає право органам місцевого самоврядування встановлюватизаборону на продаж алкоголю внічний час. Це хоч невеликий, але крок до децентралізації, яку ми з вами проголосили на всюкраїну».
Після виступу Васюника почалосьобговорення. Усі, хто виступав, підтримали цей законопроект. Емоцій було більшеніж аргументів. Так завжди, коли щось забороняється.
Із того що, запам’яталось ізвиступів народних депутатів.
Депутат Бублик Ю.: «Ні – дитячомуалкоголізму, ні – алкоголізму української нації».
Євтушок С.: «Нерідко ми бачимо,що суб'єкти господарювання підприємницької діяльності зловживають і починаютьпродавати такі алкогольні напої біля закладів освіти».
Колишній ректор університету депутат Курило В. вказав на необхідність більш ої передачі повноважень органами місцевого самоврядування і на користь заборон и продажу алкоголю внічний час і в пізній вечірній час , аргументував це так: « Україна стоїть на межі того, щонація починає потихеньку спиватися, на превеликий жаль. В Україні вживали алкогольнінапої завжди. Але це не приводило до того, що у нас був масовим алкоголізм.Зараз це страшне явище, воно збільшується. Тому ми повинні вводити певніобмежувальні заходи для того, щоб призупинити ці процеси. І ці процеси можнапризупиняти тільки адміністративними шляхами, а також шляхами виховної роботи,роз ’я снювальної роботи,роботи медичних органів».
Мосійчук І. назвав цейзаконопроект таким, що «направлени й на збереження здоров’я української нації. Він є таким,який упереджує диверсію, яка відбувається проти нашої нації, коли, по суті,націю намагаються споїти і перетворити в бидло для того, щоб потімвикористовувати, мати, як кажуть, у всіх прямих і непрямих випадках».
Депутат Яценко А.: «Продажспиртного вночі розлагає молодих людей, як их сьогодні багато дуже на в у лицях, і це їх змушуєіти на вулицю як психічно ще нестійких».
Обговорення законопроектурозпочалось під кінець робочого дня за 10 хвилин до 18 години. І це, очевидно,хвилювало Парубія, який палко звертається до депутатів: « Менецікавить, що робиться в серці того, хто виходить з залу під час того, коли миголосуємо за те, щоб обмежити алкоголь для наших дітей? ».
Голосування дало 230 голосів «за»і 1 «проти». Закон прийнято.
Що сказати? Чомусь не весело.Воно може і добре, що народні депутати одностайно сказали «ні» дитячомуалкоголізму і «так» здоров’ю нації. Але давайте поміркуємо. Де ж у цьому законіпро дітей і підлітків, яким начебто так легко придбати алкоголь? То це вониночами не сплять, потайки від батьків купують алкогольні напої, розпивають, апотім ще й скоюють злочини? Для цього треба наділити депутатів місцевих рад правомзабороняти продаж алкоголю? При чому тут продаж у нічний час алкоголю білянавчальних закладів? А як щодо дорослих, які вдень працюють, а вільний час випитипивця мають аж під вечір? Питань багато. І аргументи автора цього закону і всіхнародних депутатів, хто його підтримав, як на мене, виглядають надуманими.
Мені пригадується інтерв’ю із американськимписьменником Чарльзом Буковскі. Протягом усього життя він пив і не приховував,що жодного твору не написав тверезим. Більшу частину свого життя письменникперебивався дрібними заробітками, працював на чорних роботах. Він так висловивсвоє ставлення до алкоголю: «Уявімо хлопця, який працює на велосипеднійфабриці. Кожен день з ранку до вечора він крутить гайки. Робота одноманітна,отупляюча, фізично виснажлива. Ви думаєте, він увечері думає про відпочинокперед наступним робочим днем, про корисн у і здоров у вечерю? Ні. Вінзнає, що завтра йому знову на цю ж саму отупляючу роботу. Тому єдине, про щовін думає увечері, це як напитися і забутися. А ці гайки треба комусь таки крутити».
Я не схильний романтизуватиспоживання алкогольних напоїв. Але очевидно, що закон №3149 дозволяє обмежитиправо людини купити потрібний йому товар у вечірній і нічний час. Хоча у самомузаконі не сказано, у який час органи місцевого самоврядування можуть встановититаку заборону. Виходжу з того, що сказав автор цього закону. То чому лише унічний час потрібна заборона? А якщо вдень ввести таку заборону, коли місцевідепутати так переймаються здоров’ям нації? Поздоровшаємо? То може й на іншішкідливі продукти потрібно надати право встановлення заборон місцевимдепутатам? Вони ж бо краще знають. А я лише чув, що сіль і цукор називаютьбілою смертю, від білого хліба можливе ожиріння, а від кондитерських виробів –карієс і цукровий діабет.
Зі змісту закону виходить, що споживанняалкоголю у кафе і ресторані допустиме, а вдома – зло. За логікою законодавців той,хто нап’ється у корчмі, вийде уночі і не буде скоювати злочини і горланити, атой, що вдома чи у парку на лавочці випив пива – буде.
І такі шаблони поведінки будутьдиктувати якісь дядьки-депутати місцевої ради. А ті забороняти вміють.
Не всі знас працюють на креативних і розвиваючих роботах. Є й роботи, на яких комусьтреба крутити гайки. Не всім після роботи хочеться йти до тренажерної зали чи пити свіжовичавленийморквяний сік. Проте всі ми хочемо мати свободу вибору що, де і коли робити іспоживати. На моє переконання, здоров’я і свобода взаємопов’язані. Свободадопускає можливість помилкових виборів щодо дій і рішень. Подекуди свободаробить зло неминучим. Але ті 15 хвилин обговорення народними депутатами законупро право обмежувати свободу і прийняття ними одностайного рішення породили у мене підозру,що з такою ж легкістю і за такими ж сумнівними аргументами можуть бути прийнятій інші закони про наші свободи.