Більше двох років поспіль увага мас-медіаприкута до жінки у сфері кримінальної юстиції, однієї жінки – головної бранкиУкраїни. Але не одна вона пройшла цим шляхом, аби вся увага приділялася лише їй.Є й інші жінки, які притягались до кримінальної відповідальності. Однак їхні скромніособистості не заслужили, аби бути на шпальтах газет. У кожної із цих жіноксвоя історія. Про одну із них хочу розповісти і поділитися досвідом її захисту.Всі імена у цій історії вигадані і взяті для зручності викладу.
Неля Миренко, 23 роки, була звичайноюдівчиною із звичайної сім’ї, що жила у одному з районних центрів Київськоїобласті. Працювала продавцем у магазині і мріяла про кохання. Мрія збулася,коли нарешті зустріла і покохала. Почали жити разом. Її обранець Микола Назай виявивсяхлопцем компанійським, веселої вдачі, любив проводити час із друзями. Неля, відприроди дівчина тиха і усамітнена, прийняла це охоче, бо думала, що не погано,якби її обранець був наділений якостями, яких їй самій бракувало.
Одного вечора Неля з Миколою тайого другом Сергієм Сикорко проводили час у кафе. Сергій був старшим за Миколуі являвся для нього авторитетом. Випивали, розмовляли про те, чим би краще зайнятись.Заняття саме знайшло компанію, бо до кафе зайшов хлопець. Він замовив випивку,закурив і виклав на стіл найновітніші мобільний телефон із МР3-плейєром, якідля районного центру виглядали незвично. Прослуховування хлопцем плейєра ізчастим перериванням на телефонні розмови було багато у чому демонстративним,аби справити враження на оточуючих. Технічні ґаджети відразу заволоділи увагою Сергія,який цікавився подібними речами. Загалом, Сергій цікавився чужим майном, бо убіографії вже мав судимість за декілька дрібних крадіжок. Микола знав інтересисвого друга, тому ідея заволодіти цими речами з’явилась сама собою. Якогосьплану розробляти хлопцям не довелося, бо власник мобільника і плейєра сам непроти був похизуватися, поводив себе зверхньо, нарочито демонструючи, що він«нетутешній», із столиці. До кафе заходила молодь. Впадало в очі, що власник ґаджетів шукає нових знайомств,переходячи від одного товариства, переважно дівочого, до іншого.
Через кілька годин компанія була уновому складі – до неї приєдналися власник ґаджетів із його обраницею із числавідвідувачів бару. Випивали, сміялися, танцювали. Для підвищення авторитету власниктехнічних новинок охоче показував їх новим товаришам, давав слухати аудіозаписи.Для Сергія і Миколи іншого розвитку подій того вечора, аніж відібрати ці ґаджети, вже невбачалось. Тому вони лише вичікували, коли гість більше сп’яніє. Нарешті часроботи кафе сплив і відвідувачі стали прощатись. Сергій і Микола запропонувалипровести нового знайомого. Той погодився. Опинившись у безлюдному місці, Сергійі Микола почали вимагати віддати їм мобільний телефон з плейєром, а дляпереконливості завдали ударів руками і ногами по різним частинам тіла. Нелябула присутня при цьому. Поки побитий потерпілий лежав на долівці, Неля вийнялаз кишень потрібні ґаджети,після чого компанія зникла. Такою була розповідь Нелі при нашій першійзустрічі. Привів її до мене батько, якому стало відомо про притягнення донькидо кримінальної відповідальності від сусіда, котрий побачив знайоме прізвище настенді у суді.
Звичайно, що для міліції районногоцентру не становило труднощів встановити виконавців злочину за заявоюпотерпілого. Як проводилось розслідування цього злочину мені стало відомо вже ізматеріалів справи, бо вступив у справу вже на стадії судового розгляду. Ізматеріалів вбачалось, що всі троє не визнавали вину. Показання Нелі булисуперечливими: під час досудового слідства вона зробила зізнання про скоєнняпограбування, підтвердила свої показання на очних ставках із Сикорком і Назаєм,а також показала місце, де було скоєно злочин. У подальшому від зізнаннявідмовилась. Із її слів, зробила це під тиском працівників міліції. Сикорко і Назайвини не визнали, сказали що пограбування не вчиняли. Однак у Назая буввилучений телефон, який упізнав потерпілий. Назай наполягав на тому, що купивцей телефон на базарі. У справі були свідки, які бачили підсудних у кафе ізпотерпілим того вечора. Потерпілий цивільний позов не заявляв, до суду не з ’ являвся.
Я висловив міркування, що за такихобставин розраховувати на виправдування через недоведеність вини, на що буласпрямована позиція усіх трьох підсудних, занадто ризиковано. Запропонувавпобудувати захист на визнанні вини. Неля з батьком погодились після допитусвідків – оперуповноваженого, слідчого, понятих, присутніх при відтворенні Нелеюобстановки і обставин подій. Усі вони підтвердили проведення слідчих дій безбудь-якого тиску.
Гадаю, не варто переконувати утому, що позиція Нелі про невизнання вини була сформована під впливом Миколи.Вона у цьому не зізнавалась, а я не хотів наполягати. Важливо, що їх відносинине пройшли випробування і дали тріщину. Вони роз ’ їхались і більше не спілкувались. Думаю,для Нелі найважчим було зізнатися у скоєнні злочину, бо її свідчення являлися доказомпроти Миколи і Сергія. Відразу після зізнань Нелі Сикорко і Нечай по черзізаявили клопотання про порушення проти Нелі кримінальної справи за завідомонеправдиві показання, які суд залишив без задоволення. Про мою позицію узахисті Нелі ви можете дізнатись із уривку виступу у дебатах:
«Шановний Суд! Характер і ступінь суспільної небезпеки моєїклієнтки дозволяють просити про звільнення її від відбування покарання звипробуванням із встановленням іспитового строку. Так, із обвинувальноговисновку випливає, що вона скоїла грабіж разом із двома чоловіками. Під часдопитів Неля Миренко і Микола Назай показали, що вони разом мешкали і велиспільне господарство. Отже їх стосунки були близькими. Виходячи із цього факту,вважаю за потрібне означити той аспект вчинення злочину, який залишився позаувагою обвинувачення, але який не можна відкидати, бо він визначав дії моєїклієнтки як жінки.
У обвинувальному висновку зазначено серед доказів показання моєї підзахисної,які вона давала під час досудового слідства, а саме те, що у кафе ранішесудимий Сикорко запропонував Назаю та їй забрати мобільний телефон і МР3-плейєру потерпілого, якого вони побачили у цьому ж кафе.
Кому міг Сикорко зробити таку пропозицію? Він дружив із Назаєм, адо Нелі ставився як до дівчини свого товариша. Тому пропозицію про викраденнямобільного телефону і плейєра Сикорко у першу чергу зробив Назаю.
Можна говорити, що Неля мала вибір – погоджуватися чи відмовитисявід пограбування. Вона погодилася, бо почуття любові, прихильності до коханогочоловіка превалюють у чуттєвій сфері жінки, визначають головну мету її життя.Можна говорити, що дії моєї підзахисної, які потягли за собою притягнення докримінальної відповідальності за вчинення злочину, були наслідком її прихильностідо об’єкта свого обожнення.
Чи могла Неля сама вчинити цей злочин? Ні. Забрати речі у чоловікавона не змогла б, виходячи з її потенційних можливостей. Фізично Неля слабша запотерпілого. Чи могли вчинити пограбування Сикорко із Назаєм без участі Нелі?Могли. У обвинувальному висновку зазначено, що фізичне насилля до потерпілогозастосували Сикорко і Назай. Та вони могли б і без участі моєї підзахисноїнапасти на потерпілого і забрати бажані ґаджети.
Вказане врахування потенційних можливостей підсудних щодо вчиненняграбежу підтверджує тезу: якщо і мала місце пропозиція Сикорка стосовновчинення вказаного злочину, то направлена вона була саме до Назая.
Чи слід суворо судити Нелю за те, що вона стала жертвою свогоконформізму? Адже вона, як жінка, піддалась впливу двох чоловіків, з одним зяких ділила ложе і прагнула зберегти близькі стосунки. Вважаю, що не гуманно призначатисуворе покарання для жінки лише завідсутність у неї волі до протистояння асоціальному впливові двох чоловіків.
Із обвинувального висновку випливає, що моя підзахисна, Сикорко, Назайсвоєї вини в інкримінованому злочині не визнали. Однак у висновку такожзазначено, що Неля на досудовому слідстві, в тому числі на очних ставках та привідтворені обстановки та обставин події, стверджувала, що вона за попередньоюзмовою з Сикорком та Назаєм і сумісно з ними відкрито заволоділа мобільнимтелефоном і МР3-плейєром потерпілого за встановлених слідством обставин.
Дійсно, моя клієнтка під час досудового слідства визнала вчиненнязлочину. Підтвердила це на очних ставках із Сикорком і Назаєм. Вона показаламісце вчинення злочину. На початку судового розгляду сказала, що зробила цізізнання під тиском слідчого. Таку поведінку моєї клієнтки можна пояснити лишестаном жінки, яка боялася покарання за злочин і боялася втратити коханогочоловіка. На відміну від Сикорка і Назая вона визнала свою вину під часдосудового слідства і під час розгляду справи у суді. Це лише підтверджує, щовона несвідомо вчиняла злочин і не передбачала можливості бути виявленою іпритягнутою до відповідальності. Тобто була втягнута Сикорком і Назаєм. Якбивона дійсно (тобто свідомо) вступила у змову зі вказаними чоловіками, то іприйняла б їхні умови поведінки у разі притягнення до відповідальності. Їїпоказання під час досудового слідства лише підтверджують відсутність у неїкорисливого мотиву на вчинення злочину. Можливо усвідомлення того, що вонавскочила в добрячу халепу і що лише від неї залежить її майбутня доля прийшлодо Нелі занадто пізно – у залі судового засідання. Лише тут вона нарештіпозбулася згубного впливу на свою поведінку та хід думок. Вона критично оціниласитуацію і висловила своє дійсне «Я» без нашарувань самопожертви чоловіку.
Моя клієнтка повністю визнала свою вину. Звертаю увагу, що це незалишилось без уваги Сикорка і Назая, котрі просили суд притягнути її докримінальної відповідальності за завідомо неправдиві показання. Навіть із цьоговидно, як відрізняються їхні ролі.
Не можу залишити без уваги і того, що дійсно завданнямусіх кримінально-процесуальних механізмів у державі є не покарання особи, якавчинила злочин, а відновлення права особи, яка потерпіла від злочину. Самеінтереси потерпілого мають становити зміст кримінального процесу, відсуваючипри цьому на задній план навіть саму державу. Особливо це стосується злочинівпроти власності. Звільнення моєї клієнтки відвідбування покарання з випробуванням не буде суперечити правам та інтересампотерпілого. Цивільний позов про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди вінне заявляв. Якщо ж говорити про ступінь посягання моєї клієнтки на суспільнівідносини, що визначає вибір державою обсягу кримінальної репресії до неї, топереконаний: рівність кримінальної відповідальності моєї підзахисної із Назаємі Сикорком є фактичною нерівністю щодо неї як жінки, яка є суб’єктомкримінальної відповідальності. Адже її роль була допоміжною до вчинення злочинучоловіками. Залежність дій Нелі від сильного впливу чоловіків визначала змістїї суспільної небезпеки. Навіть у присутності Назая і Сикорка моя підзахисна тоговечора не проявляла будь-яких дій агресивного або насильницького характеру щодопотерпілого, не погрожувала та не ображала його. Це підтверджує, що у неї немасхильності до антисоціальних дій і вона не становить особливої суспільноїнебезпеки, за якої необхідною умовою є її ізоляція від суспільства. А томупрошу звільнити її від відбування основного покарання з випробуванням ізвстановленням іспитового строку».
Якщо коротко, то моя позиція у ційсправі зводилась до того, аби довести необхідність належноїкримінально-правової оцінки дій клієнтки із такими її властивостями, якемоційна залежність від чоловіка, сугестивність, обмеженість фізичнихможливостей, другорядна роль у скоєнні разом із чоловіком насильницькогозлочину. Чи домігся я бажаного результату у цій справі? Вважаю, що так, бо Нелюбуло звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, аїї колишній обранець із другом були засуджені до позбавлення волі із однаковимитермінами. Наскільки реально було боротися за виправдувальний вирок для Нелі? Незнаю. Сумніваюсь. Про це сказав Нелі та її батьку на нашій першій зустрічі.
«Куди тягнеться серце, туди й ногинесуть», – каже народна мудрість. Із наведеної історії видно, що занести серцездатне не завжди туди, де голова очікує опинитись. Хтось із читачів скаже: «Нетреба руки до чужих кишень тягнути», – і буде правий. Стать не виправдовуєзлочину. Не всі закохані грабують, дехто вірші пише, хтось розвиває кар’єрузадля майбутнього із коханою людиною… Не заперечую. На мою думку, драма героїніцієї історії полягала у фатальному коханні, що призвело до нещасливого кінця іобвинувального вироку суду.
Вітаю усіх жінок зі святом 8 Березня, початком весни ібажаю, щоб кохання Вам приносило щастя!