Будь-яка закупівля, чи то в державному, чи то в комерційному секторі, завжди передбачає порівняння різних пропозицій для знаходження найкращої. Постачальники розуміють, що їх порівнюють, і це змушує їх конкурувати, надаючи нижчі ціни та кращі умови.

В українському державному секторі основним інструментом для забезпечення цієї конкуренції останніми роками була система Прозорро. Однак з 2022 року ситуація змінилася. Оборонним замовникам було надано широкі можливості не використовувати цю систему. Основним застереженням стала її публічність, адже електронна система працює під гаслом «Всі бачать все». Те, що бачать всі, може побачити і ворог, і це, безумовно, є виправданим за воєнних умов.

Проте навіть якщо закупівля не є публічною, вона все одно має проходити за конкурентними принципами. Закупівельник має сформувати максимально широку базу постачальників, надіслати їм запит на надання цінової пропозиції, провести неупереджений їх розгляд. Закупівля повинна бути прозорою і підзвітною. Це означає, що всі етапи процесу описані, визначена відповідальність кожного виконавця цього процесу. Інформація про стан закупівлі на кожному етапі має бути доступною та зрозумілою керівництву та органам внутрішнього аудиту.

Підзвітний процес є протилежним до іншого, дуже поширеного способу робити справу, який називається «чорна скриня». Як працює чорна скриня: у неї є вхід – потреба у закупівлі, і вихід – укладений договір з постачальником. Що відбувається всередині – невідомо. За яким принципом формуються технічні вимоги, як проводиться відбір постачальника, хто і за що конкретно відповідає – все це залишається в тіні.

Проблема чорної скрині в тому, що процеси, які відбуваються всередині, неможливо проконтролювати чи вплинути на них. Якщо все добре – ми отримуємо договір за ринковими цінами, який виконується. Якщо ж виявляється, що ціни завищені або якість не відповідає потребам – знайти причину і встановити відповідального неможливо. І, що найгірше, неможливо застосувати заходи, щоб такого більше не відбулося.

Чорна скриня дуже вигідна тим, хто хоче уникнути відповідальності за свою корупційну діяльність. Тому впровадження будь-яких прозорих, логічних та зрозумілих процесів зазвичай саботується.

У 2023 році військові частини, які входять до складу ЗСУ, витратили на закупівлі 52 млрд грн. З них через систему Прозорро пройшло лише 8%. Решта закупівель відбувається за внутрішніми процедурами, яких, увага, немає. Закупівлі військових частин – це типова чорна скриня. У ЗСУ відсутні будь-які нормативи, які б описували та визначали спосіб відбору постачальників, з якими укладається контракт.

Тому наша команда Проекту реформи оборонних закупівель розробила проект положення із проведення закупівель у військових частинах. У цьому документі описано, як організувати процес закупівлі у ВЧ, налагодити взаємодію, ефективно та на принципах конкуренції відібрати постачальника.

Ми працюємо разом з Департаментом політики закупівель МОУ, щоб впровадити ці зміни. Результатом мають стати затверджені на рівні ЗСУ методичні рекомендації з проведення закупівель військовими частинами

Прозорість і підзвітність у закупівлях – це не просто красиві слова, а ключові принципи, які забезпечують ефективність і доброчесність процесів. Тільки так ми зможемо впоратися з викликами, які стоять перед нашою армією, і забезпечити її всім необхідним на найвищому рівні.

Євгеній Сільверстов
Експерт Проєкту реформи оборонних закупівель за підтримки спеціального радника Великої Британії з питань оборони.