Непростий для парламенту тиждень добігає кінця. У середу ми ледь не стали свідками «силового захоплення» чи навіть «військового перевороту», як дехто його встиг назвати, у залі засідань Верховної Ради. Це одразу показало «хрупкість» парламенту та незрілість методів, які ми звикли використовувати у політичній боротьбі.

Ніколи раніше до зали засідань не потрапляли сторонні особи всупереч затвердженій процедурі. Навіть під час Революції Гідності, коли за декілька кілометрів вирували криваві події, Верховна Рада залишалася оплотом законності та конструктивізму. Бо якщо внести безлад у парламент, то і країни як такої не залишиться. Чого варті усі наші прагнення демократії, якщо головний орган народовладдя в країні – поза повагою суспільства?

Народні депутати, в тому числі і я, часто зустрічаємось з європейськими колегами. Ми намагаємось запевнити їх у високій ролі українського парламенту, у позитивних змінах в суспільно-політичному житті країни, в утвердженні демократії. Чесно кажучи, після таких випадків, робити це стає дедалі важче.

Голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі заявив, що рішення РНБО про припинення торгівлі з ОРДЛО дещо суперечить попередній політиці українського уряду. ЄС не може зрозуміти нас – як можна так різко обрубувати торгівельні зв’язки з територією, яку ми досі вважаємо своєю? Ще зрозуміло, якби це було зроблено у 2104 році під час найгарячіших боїв. А зараз – це просто потурання блокадникам. Так, якби ми усі ці три роки готували до цього економіку, попереджали людей, це було б доцільно. Але зараз наші українські люди на Сході можуть сприйняти це, ніби Україна відмовляється і від них також. 

Хочу звернутися і до тих, хто підтримував блокадників. Не тільки влада відповідальна за дотримання законності в країні, відповідальний кожен. Ми третій рік поспіль по суті, пробуємо впровадити в країні нові формати взаємин – закон та його дотримання понад усе. Коли будь-хто «стартує» на правоохоронців при виконанні, розмахуючи посвідченням депутата та прикриваючись недоторканістю, то такими діями він «підставляє» український парламент. Я би хотів, щоб на таку поведінку відреагував Регламентний комітет Верховної Ради. Не тільки для того, щоб покарати винних – щоб іншим було зась.

Підсумовуючи. Ще кілька таких витівок із нардепами та кілька інцидентів із заходом озброєних силовиків до сесійної зали, і легітимність Верховної Ради буде зведена нанівець. А з нею і наша державність. І тоді вже буде пізно розбиратися, хто більший патріот чи блокадник. Висновки робіть самі.

верховна радапарламентдемократіярегламент