Спори, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів
Адміністративні суди за своєю суттю є одними з найголовніших елементів судової влади незалежної України. На які спори поширюється юрисдикція згаданих органів державної влади?
Правове регулювання вищенаведеного питання відбувається за допомогою відповідних нормативно-правових актів. Зокрема юридична регламентація життєвих обставин, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) а також іншими законами (Кодексом адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (надалі по тексту - КАСУ), Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII (надалі по тексту - Закон України «Про судоустрій і статус суддів»)).
Чинним законодавством передбачено головні засади вдалого становлення на міжнародній арені постсоціалістичної України як демократичної держави. Зокрема ч. 1 ст. 124 Конституції України охоплює юридичну норму про те, що правосуддя в згаданій державі здійснюють виключно суди.
Подібна за своєю суттю норма отримала своє закріплення в інших законах. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» правосуддя у вказаній державі здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Чіткий та недвозначний зміст даної норми в частині всебічного з’ясування юридичних фактів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, конкретизують інші закони. Що це означає?
Судова система незалежної та суверенної України є дуже багатогранною. Зокрема згадана складова включає в себе суди, що розглядають та вирішують різні за своїм змістом адміністративні справи.
Вищезазначеним органам державної влади притаманні відповідні ознаки. Зокрема згідно з нормою, яка отримала своє закріплення в ч. 2 ст. 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, а саме:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження різних рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за виключенням спорів, пов’язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.
