Національне законодавствопокладає на суддю адміністративного суду різні за своєю юридичною сутністю майновіта особисті немайнові обов’язки. За наявності яких життєвих обставин згаданаособа зобов’язана постановити ухвалу про повернення позивачеві позовної заяви?
Правове регулювання вищенаведеного питання відбуваєтьсяза допомогою відповідних нормативно-правових актів. Зокрема юридичнарегламентація фактів, що є підставами для повернення позивачу адміністративного позову, здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) а також іншимизаконами (Кодексом адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року №2747-IV (надалі по тексту - КАСУ), Законом України «Про судоустрій і статуссуддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII (надалі по тексту - Закон України «Просудоустрій і статус суддів»)).
Чинним законодавством передбачено головнізасади вдалого становлення на міжнародній арені постсоціалістичної України як демократичноїдержави. Зокрема ч. 1 ст. 124Конституції України охоплює юридичну норму про те, що правосуддя в згаданійдержаві здійснюють виключно суди.
Подібна за своєю суттю норма отримала своєзакріплення в інших законах. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Просудоустрій та статус суддів» правосуддя у вказаній державі здійснюєтьсявиключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Чіткийі недвозначний зміст згаданих норм в частині всебічного з’ясування юридичнихфактів, які є достатніми підставами для термінового повернення суддею адміністративногопозову позивачеві, отримав відповідні роз’яснення в іншомунормативно-правовому акті. Що це означає?
Далеко не завжди відкриваєтьсяпровадження в адміністративній справі. Зокрема у відповідності до ч. 3 ст. 108КАСУ позовна заява повертається позивачеві, якщо:
1) позивач не усунувнедоліки позовної заяви, яку залишено без руху;
2) позивач до відкриттяпровадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;
3) позовну заяву поданоособою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
4) позовну заяву відімені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
5) у провадженні цьогоабо іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами,про той самий предмет і з тих самих підстав;
6) справа не підсуднацьому адміністративному суду;