Вітчизнянезаконодавство гарантує заповідачу різні за своєю сутністю права, яким в своючергу притаманний майновий або особистий немайновий характер. Зокрема данійособі дозволено встановити в чіткому змісті свого заповіту легат. Чи може заповідачвищезазначеним розпорядженням покласти на спадкоємця обов’язок простити борг,який є наявним в легатарія?
Станом на сьогоднішній день, офіційнадоктрина цивільного права охоплює велику кількість малоз’ясованих питань. Зокреманаразі в юридичній літературі можна знайти лише поодинокі наукові праці, сутністьяких в свою чергу полягає в з’ясуванні можливості включення до предмету легатупрощення спадкоємцем боргу легатарія. Ознайомимося детальніше зі змістом такихрозвідок.
Якзазначає В. Дроніков, предмет вказаного розпорядження може охоплюватипокладення заповідачем на спадкоємця певного обов’язку, суть якого стосуєтьсяпрощення боргу, що в свою чергу має легатарій. Доцільність згаданого підходувказаний дослідник намагається підтвердити такими судженнями.
Об’єктом відказу можуть бути всілякіоб’єкти. Під останніми треба розуміти не тільки майно, яке належить спадкоємцю,а й дещо інше.
З вищесказаного випливає, що змістзобов’язання, покладеного заповідачем на спадкоємця, може бути різним. Наприклад,заповідачу дозволено зобов’язати зазначену особу вчинити ті чи інші дії,наприклад, пробачити борг кого-небудь, й цим самим звільнити останнього відвиконання обов’язку [1, с. 89].
Вищезгадана концепція отримала належнесхвалення серед інших науковців, які займаються ґрунтовним дослідженням проблемнихпитань цивільного права. Вищезгаданими дослідниками, наприклад, є: Б. Антімонові К. Граве [2, с. 172], М. Барщевський [3, с. 80] та Ю. Заіка [4, с. 132].
Нанаше глибоке переконання, предмет легату, будучи вельми багатогранним, водночас можеохоплювати ті або інші майнові дії, однією з яких в свою чергу є прощенняспадкоємцем боргу легатарія. Доцільність такої думки ми спробуємо підтвердитиза допомогою таких доводів.
По-перше, цивільне законодавство, охоплюючи різні за своїм змістомнорми, водночас не вміщує в собі прямої заборони заповідачу покладати наспадкоємця окремі обов’язки, яким притаманний майновий характер. Зокрема в ЦКУкраїни відсутня юридична норма про те, що 1-ій особі в чіткому змісті свогозаповіту не дозволено зобов’язати 2-гу особу простити борг, що має легатарій [5].
Кожному відома така юридична аксіома: можнаробити те, що не заборонено. Звідси випливає, що заповідач в своєму заповітіможе зобов’язати спадкоємця вчинити певні правомірні дії, наприклад, пробачити борглегатарія.
По-друге, легату, як одному з елементів принципусвободи заповіту, властиві різні за своїм змістом юридичні риси. Зокрема згідноз ч. 1 ст. 1238 ЦК України предмету даного розпорядження притаманний лише майновийхарактер [5].
Вчинювана спадкоємцем дія, зміст якоїполягає в прощенні боргу легатарія, сповна відповідає згаданій вимозі.Вищезазначене судження пояснюється тим, що 2-га особа, не виплачуючи на користь1-ої особи конкретну грошову суму, водночас заощаджує власний бюджет для якісногозадоволення різних потреб тих чи інших осіб, наприклад, заради ефективноголікування свого сина.
Отже, предмет легату, будучи багатогранним,водночас може включати в себе різні за своєю суттю дії, яким в свою чергувластивий лише майновий характер. Зокрема заповідач, складаючи свій заповіт,може в даному правочині покласти на спадкоємця обов’язок простити борглегатарія.
ЛІТЕРАТУРА
1. Дроников В. К. Наследственное право Украинской ССР. – К., Вищашк., 1974. – 160 с.
2. АнтимоновБ. С., Граве К. А. Советское наследственное право. – М.: Госюриздат. – 1953. –264 с.
3. БарщевскийМ. Ю. Если открылось наследство. – М.: Юрид. лит., 1989. – 182 с.
4. ЗаікаЮ. О. Спадкове право в Україні: Становлення і розвиток: Монографія, 2-ге вид. –К.: КНТ, 2007. – 288 с.
5. Цивільний кодексУкраїни від 16 січня 2003р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №40-44. – Ст. 356.