Залучення шістдесятитрирічної особи до надурочних робіт
Вітчизняне законодавство гарантує працедавцю різні права, яким властивий майновийабо особистий немайновий характер. Чи може така особа залучати до надурочнихробіт працівника, якому виповнився 63 роки?
Правове регулювання вищевказаного питання відбуваєтьсяза допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудовихвідносин, функціонуючих щодо надурочних робіт, які виконують особи похилоговіку, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція Українивід 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України))та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпПУкраїни), Законом України «Проосновні засади соціального захистуветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 № 3721-XII(надалі – ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилоговіку в Україні»), ЗакономУкраїни «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р.№ 1058-IV(надалі – ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»)).
Наймані працівники є одними з головних учасниківтрудових відносин. Згідно з юридичними нормами, передбаченими вітчизнянимзаконодавством, кожна з таких осіб, незалежно від статі, віку, національності таінших фактів, має права, гарантованіїй, а також виконує обов’язки, покладені на неї.
Трудове законодавство гарантує найманимпрацівникам юридичний статус, що, будучи багатоаспектним, водночас включає всебе відповідні елементи, одними з яких є різноманітні за своєю сутністюсоціально-економічні права. Кожна зі вказаних можливостей, будучи передбаченоювідповідним законом, в той же часповинна забезпечити повну економічну свободу зазначених осіб, а також їх якіснийрозвиток, як високоморальних особистостей.
Право на працю є одним з найважливішихсоціально-економічних прав, реалізовуючи яке найманий працівник можезабезпечити пристойний рівень матеріального й духовного благополуччя своєї благочестивоїта вмілої сім’ї. Таку можливість вітчизняним законодавцем закріплено вюридичних нормах, що охоплені ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1 ст. 2КЗпП України.
Право на працю може реалізовуватися в різніпроміжки календарної доби. Зокрема з чіткого та недвозначного змісту ч. 1 ст.54 КЗпП України випливає, що наймані працівники можуть виконувати різні засвоєю суттю обов’язки, передбачені трудовим договором, в нічний час.
Ефективному та своєчасному залученнюокремих осіб до легальної праці, яка в свою чергу виконується з 10 годинивечора до 6 години ранку, властива досить складна процедура. Не є якимисьвинятками з вищевказаного правила й особи похилого віку. Як це розуміти?
Відомо, що суб’єктний склад найманих працівниківє дуже різноманітним. Зокрема майнові або немайнові обов’язки, що охопленітрудовим договором, може виконувати фізична особа, якій виповнився 63 роки.
Вищезазначений учасник трудових правовідносинє пенсіонером за віком. Безпосередня вказівка про вищевказаний факт отрималаналежне закріплення в ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійнестрахування».
Чинне законодавство гарантує пенсіонерамвідповідний юридичний статус. Зокрема згадані суб’єкти трудових відносин визнаніособами похилого віку, що в свою чергу підтверджує ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про основнізасади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку вУкраїні».
Працедавець, залучаючи до чесної та сумлінноїпраці окремих трудівників, повинен дотримуватися певних правил, охоплених чиннимзаконодавством. Зокрема згідно з нормою, передбаченою ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці таінших громадян похилого віку в Україні» залучення громадян похилого віку до робіт,що є надурочними, допускається за їх згодою і за умови, коли це непротипоказано їм за станом їх здоров'я.
Отже, національне законодавство дозволяєпрацедавцеві вчиняти діяння, які відповідають моральним нормам, визнанимгромадянським суспільством, і/або юридичним нормам, передбаченим відповіднимизаконодавчим актами. Наприклад, вищевказана особа може залучити до робіт, які єнадурочними, шістдесятитрирічну особу, якою надано згоду на виконаннязазначеної праці, й це не завдає ніякої шкоди її здоров’ю.