Вітчизняне законодавство гарантує працедавцю різні права, яким властивий майновийабо особистий немайновий характер. Чи може така особа залучати до роботи, яказдійснюється в нічний час, неповнолітніх осіб? 

    Правове регулювання вищевказаного питання відбуваєтьсяза допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудовихвідносин, функціонуючих з приводу відповідних робіт, які виконуються в нічний час,здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) тазвичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпПУкраїни)). 

    Наймані працівники є одними з визначнихучасників трудових відносин, що мають права, гарантовані їм, та виконуютьобов’язки, покладені на них. Вищевказані особи, працюючи за трудовим договором, водночас створюють блага, які,будучи майновими або немайновими, приносять величезну вигоду своїй унітарній Україні,яка трансформується в демократичну і соціальну державу, та її чесному народу, що еволюціонуєв громадянське суспільство. 

      Трудове законодавство гарантує найманимпрацівникам правовий статус, що, будучи вельми багатогранним, водночас включаєв себе певні елементи, одними з яких є різні за своїм юридичною суттю соціально-економічніправа. Вказані юридичні можливості, будучи закріпленими відповідними законами, водночасповинні забезпечити повну економічну свободу таких трудівників, а також їх високийрозвиток, як доброчесних особистостей. 

    Право на працю визнано одним з головнихсоціально-економічних прав, реалізовуючи яке найманий працівник можезабезпечити пристойний рівень матеріального і духовного благополуччя своєїзгуртованої та вмілої родини. Таку можливість вітчизняним законодавцемзакріплено в юридичних нормах, охоплених ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч.1 ст. 2 КЗпП України. 

    Окремих осіб, які володіють згаданим правом,працедавець може залучати до робіт, щовиконуються в нічний час. Безпосередня вказівка про такий факт передбачена ч. 1ст. 54 КЗпП України. 

    Але за жодних обставин не потрібно забуватипро те, що даному правилу притаманні істотні винятки. Про що саме йде мова? 

       Вітчизняним законодавством заборонено працедавцевізалучати до роботи, яка в свою чергу виконується з 10-тої години вечора до6-тої години ранку, окремих працівників. Одними зі вказаних трудівників є неповнолітніособи, про що закріплено п. 2 ч. 1 ст. 55 та ч. 1 ст. 192 КЗпП України. 

    Таким чином, національне законодавство забороняєпрацедавцеві вчиняти окремі діяння, які суперечать правовим нормам і/чиморальним імперативам. Наприклад, наведеній особі не дозволено залучати доробіт, які здійснюються в нічний час, осіб, які є молодшими 18-ти років.