Вітчизняне законодавство, охоплюючи різні за своєю суттю правові норми, водночасгарантує працедавцю різні за своєю сутністю права, яким властивий майновий чиособистий немайновий характер. Виникає природне запитання: чи може вказанаособа застосувати надурочні роботи при проведенні заходів, які є необхіднимидля відвернення виробничої аварії?
Правове регулювання вищевказаного питання відбуваєтьсяза допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудовихвідносин, функціонуючих з приводу робіт понад встановлену тривалість робочогочасу, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція Українивід 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України))та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпПУкраїни)).
Трудове законодавство, охоплюючи різні засвоєю суттю юридичні норми, гарантує найманим працівникам правовий статус, що,будучи багатогранним, закріплює структурні елементи, одними з яких єсоціально-економічні права. Вказані можливості, отримавши належне закріплення увідповідних законах, водночас повиннізабезпечити всебічну економічну свободу зазначених осіб, а також їх високоякіснийрозвиток, як законослухняних особистостей.
Одним з найважливіших соціально-економічнихправ є право на працю. Згадана можливість охоплена відповідниминормативно-правовими актами, зокрема ч. 1 ст. 43 Конституції України і ч. 1 ст.2 КЗпП України.
Чіткий та недвозначний зміст вищезазначеноїнорми в частині з’ясування юридичних фактів, за неодмінної наявності якихпрацедавець може залучати найманих працівників до робіт, що за своєю правовоюсуттю є надурочними, роз’яснюється відповідними законами. Як це розуміти?
Одним з найвизначніших суб’єктів трудовихправовідносин є працедавець. Зазначений учасник трудових правовідносинвикористовує найману працю, яка, будучивиконана чесними особами, працюючих за трудовим договором, водночас приносить істотнукористь не лише суверенній та правовій Україні, а й її згуртованому йдобропорядному народу.
Чинне законодавство гарантує працедавцевірізні за своєю сутністю права, яким в свою чергу властивий майновий абоособистий немайновий характер. Зокремазгідно з п. 1 ч. 3 ст. 62 КЗпП України така особа може застосувати надурочні роботи під час проведення заходів,які в свою чергу є необхідними для оборони країни, а також відверненнягромадського або стихійного лиха, виробничої аварії та негайного усунення їх наслідків.
Таким чином, вітчизняне законодавстводозволяє працедавцю вчиняти дії, які в свою чергу не суперечать юридичнимнормам і моральним імперативам. Зокрема вищезазначений учасник трудовихправовідносин може застосувати надурочніроботи при проведенні заходів, які є необхідними для відвернення виробничоїаварії, про що закріплено п. 1 ч. 3 ст. 62 КЗпП України.