Працедавець,будучи одним з головних учасників трудових правовідносин, має права, якігарантовані йому та виконує обов’язки, що покладені на нього. Які учасникитрудових відносин надають вказаній особі обґрунтовану згоду на ефективнепроведення надурочних робіт?
Правове регулювання вищевказаного питання відбуваєтьсяза допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудовихвідносин, функціонуючих з приводу робіт понад встановлену тривалість робочогочасу, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція Українивід 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України))та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпПУкраїни)).
Наймані працівники є одними з визначнихучасників трудових відносин. Зокрема такі особи, працюючи за трудовимдоговором, водночас створюють відповідні блага, які, будучи матеріальними або нематеріальними,приносять значну користь своїй незалежній Вітчизні, що формується, як правовакраїна, а також її чесному народу, що постає, як громадянське суспільство.
Чинне законодавство суверенної Українигарантує найманим працівникам правовийстатус, що, будучи вельми багатогранним, водночас включає в себе всілякі елементи,одними з яких в свою чергу є соціально-економічні права. Такі юридичніможливості, будучи передбаченими відповідними законами, водночас повиннізабезпечити повну економічну свободу таких трудівників та якісний розвитокданих осіб, як законослухняних особистостей.
Право на працю визнано одним з визначнихсоціально-економічних прав, яке в свою чергу гарантовано доброчесній людині тасвідомому громадянину. Вищевказануюридичну можливість національним законодавцем закріплено в ч. 1 ст. 43Конституції України, а також в ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
У випадках, вичерпний перелік якихпередбачає вітчизняне законодавство, осіб, які мають таке право, працедавецьможе залучати до надурочних робіт. Безпосередня вказівка про зазначений фактзакріплена юридичною нормою, яка в свою чергу охоплена ч. 2 ст. 62 КЗпПУкраїни.
Але не треба забувати про те, щовітчизняним законодавцем передбачено особливий порядок цілеспрямованогозастосування до найманих працівників певних робіт, що виконуються понад встановленутривалість робочого часу. Даному судженню притаманне відповідне пояснення. Щоце означає?
Національним законодавством передбаченобезпосередню вказівку про те, що працедавецьне встановлює надурочні роботи тільки з власної ініціативи. Зокрема, якпередбачено ч. 1 ст. 65 КЗпП України, вони можуть проводитися з дозволу,наданим виборним органом первинної профспілковоїорганізації (профспілкового представника) підприємства, установи чиорганізації.
Переліку органів, які не заперечують супротиздійснення сумлінної праці понад встановлену норму робочого часу, притаманнийвичерпний характер. Зазначене судження пояснюється тим, що згідно з ч. 1 ст. 65КЗпП України роботи, що є надурочними, можуть провадитися за відповіднимиправилами, а саме лише здозволу виборного органу первинної профспілковоїорганізації (профспілкового представника) підприємства, установи чиорганізації.
Отже, обґрунтований дозвіл на добросовіснездійснення надурочних робіт може надати один-єдиний учасник трудових відносин.Під вказаною особою треба розуміти тільки виборний орган первинноїпрофспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установичи організації.