Окремі проблемні питання правомірного застосування надурочних робіт

       В окремихвипадках працедавець залучає працівників до надурочних робіт. Чи розповсюджуєтьсявищевказане правило на фізичних осіб, які навчаються в професійно-технічнихучилищах без відриву від виробництва, в дні занять? 

    Правове регулювання вищевказаного питання відбуваєтьсяза допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудовихвідносин, функціонуючих з приводу робіт понад встановлену тривалість робочогочасу, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція Українивід 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України))та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпПУкраїни)). 

    Працедавецьє одним з найголовніших учасників трудових правовідносин. Зазначена думкапояснюється тим, що у відповідності до трудового договору вказана особа надаєбезпечну роботу різним особам, які прагнуть працювати для істотного зміцнення економічногорозвитку своєї правової Батьківщини, а також суттєвого поліпшеннямайнового добробуту її доброчесного народу. 

    Правовий статус, який гарантованийпрацедавцю, є вельми багатогранним. Зокрема згідно з ч. 2 ст. 62 КЗпП України наведенаособа може застосувати  надурочні роботитільки у виняткових випадках, які в свою чергу отримали своє належнезакріплення в чинному законодавстві.   

    Але не треба забувати про те, що даномуправилу властиві істотні винятки, невичерпний перелік яких охоплюють відповіднінормативно-правові акти. Даному судженню притаманне своє обгрунтуюче пояснення. 

    Ефективна діяльність вітчизняних органівдержавної влади спрямовується на цілеспрямоване утвердження різних за своєюсуттю людських цінностей, що в свою чергу отримали всебічне визнання вгромадянському суспільстві. До переліку останніх, належать: сім’я, дитинство,материнство й батьківство, про що в свою чергу передбачено ч. 3 ст. 51Конституції України. 

   Чіткийта недвозначний зміст вказаної норми в частині суб’єктного складу найманихпрацівників, до яких не можна встановлювати надурочні роботи, отримав відповідніроз’яснення в іншому законі. Як це розуміти? 

    Національним законодавством передбаченобезпосередні вказівки про те, що окремих працівників працедавець не можезалучати до надурочних робіт. Зокрема у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 63, а такожч. 1 ст. 220 КЗпП України, одними зі вказаних трудівників є фізичні особи, яків свою чергу навчаються в професійно-технічних училищах без відриву відвиробництва, в дні занять.

   Такимчином, національне законодавство забороняє працедавцеві вчиняти відповідні діяння,які за своєю сутністю є аморальними і/чи неправомірними. Наприклад, даномусуб’єкту трудових правовідносин не дозволено залучати до надурочних робіт осіб, які навчаються в професійно-технічнихучилищах без відриву від виробництва, в дні занять.