Національнезаконодавство покладає на працівників, до яких застосовано тимчасовевипробування, різні обов’язки, що є майновими або немайновими. Зокрема кожна зівказаних осіб повинна дотримуватися трудової дисципліни, що в свою чергу єдостатньою умовою вдалої організації трудового процесу. Але, напревеликий жаль, вищезгадані трудівники, ігноруючи такі настанови, вчиняють всілякідисциплінарні проступки. Чи може працедавець розірвати трудовий договір знайманим працівником, що в період свого випробування не був присутній на своєму робочому місцібільше 3-ох астрономічних годин без поважних на те причин?
Правоверегулювання вищенаведеного питання відбувається за допомогою різноманітнихзаконів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, які функціонують зприводу випробувального терміну найманого працівника, здійснюється: Головнимзаконом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
В злагодженій системі об’єктивних явищтрудові відносини посідають помітне місце. Зокрема дані стосунки функціонують вцілісному середовищі, де правові норми, ґрунтуючись на загальновизнанихморальних імперативах, водночас повинні підлягати загальнообов’язковому таумілому виконанню різними за своїм юридичним статусом особами.
Працівник є одним з найважливіших учасниківтрудових правовідносин. Він, працюючи за трудовим договором, водночас створюєвідповідні блага, які в свою чергу, будучи за своєю суттю матеріальними чинематеріальними, приносять істотну користь правовій Україні та їїзаконослухняному народу.
Працівнику, відповідність якогоперевіряється роботі, що йому доручена, відповідними нормативно-правовимиактами гарантовано юридичний статус, що в свою чергу є багатогранним. Зокремазгідно з ч. 2 ст. 26 КЗпП України на вищевказаного учасника трудових відносин вперіод його випробування поширюється законодавство про працю. Що це означає?
Вищезазначеному законодавству притаманнівідповідні юридичні ознаки. Зокрема його не можна назвати одноманітним. Данадумка пояснюється тим, що трудове законодавство охоплює різні за своєю сутністю правові норми, що в свою чергу, будучи чіткими та недвозначними, водночасврегульовують трудові стосунки. Наприклад, воно охоплює дисциплінарнувідповідальність, що повинні нести працівники, які визнані винними в умисномупорушенні трудової дисципліни, про що в свою чергу передбачають юридичні правила,викладені в ст. ст. 139-152 КЗпП України.
Враховуючивищезазначене, працівник, до якого працедавцем застосовано випробувальний термін, вчинившидисциплінарний проступок, може нести юридичну відповідальність. Зокрема згідноз п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України працедавцеві дозволено звільнити особу, яка вперіод власного випробування була відсутньою на своєму робочому місці більше 3-охастрономічних годин з відповідних причин, які в свою чергу не є поважними.