Працедавець єодним з найголовніших учасників трудових правовідносин. Зазначена думка пояснюєтьсятим, що він, уклавши з найманим працівником трудовий договір, який в свою чергуможе бути строковим або безстроковим, водночас надає йому просту або кваліфіковануроботу.
Правовий статус, який гарантованийпрацедавцю, є вельми багатогранним. Зокрема вказана категорія передбачає різніза своєю суттю обов’язки й права, яким в своючергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Наприклад, вищезазначенийучасник трудових правовідносин може розірвати безстроковий трудовий договір з найманимпрацівником, який не зумів стати повноправним членом первинної профспілковоїорганізації, що функціонує на підприємстві, де ним виконуються трудові обов’язки,покладені на нього. З огляду на вищесказане, виникає природне запитання: чипотрібно отримати власнику чи уповноваженому ним органу на вчинення такоїправомірної дії обґрунтовану згоду від первинної профспілкової організації?
Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентаціятрудових відносин, безпосереднім суб’єктом яких є найманий працівник, що в своючергу не став повноправним членом первинної профспілкової організації, яка функціонуєна підприємстві, де згадана особа виконує покладені на неї трудові обов’язки, здійснюється: Головнимзаконом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР(надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодексзаконів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпПУкраїни).
Україна, в особі уповноважених неюцентральних і місцевих органів влади, забезпечує якісну охорону різних за своєююридичною суттю прав та свобод, які вітчизняним законодавством гарантованофізичним особам, що працюють за строковимчи безстроковим трудовим договором на підприємстві, установі, організаціїбудь-якої форми власності, а також в фізичних осіб-підприємців. Зокрема згідноз ч. 6 ст. 43 Конституції України кожному з таких працівників гарантується належний захист від незаконногозвільнення.
Чіткий змістзгаданої норми в частині з’ясування своєрідних особливостей, що властиві суспільнимвідносинам, учасником яких є найманий працівник, що в свою чергу, не вступив допервинної профспілкової організації, яка діє на підприємстві, установі абоорганізації, де він виконує трудові обов’язки, що покладені на нього. Про щосаме йде мова?
Дострокове припинення строкового абобезстрокового трудового договору з найманим працівником повинне здійснюватисяза відповідними правилами, які в свою чергу передбачені відповідниминормативно-правовими актами. Зокрема припинення трудових відносин з такимсуб’єктом трудових відносин є можливим тільки за відповідної згоди конкретної профспілковоїорганізації. Але не треба забувати про те, що даному правилу притаманні істотнівинятки, що в свою чергу отримали своє закріплення в національномузаконодавстві. Наприклад, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 431КЗпП України розірвання трудового договору з ініціатививласника чи уповноваженого цією особою органу з працівником, що в свою чергу невступив до первинної профспілкової організації, яка діє на підприємстві,установі або організації, де зазначений трудівник здійснює покладені на ньоготрудові обов’язки.