Вітчизняне законодавство не є досконалим. Переконливим підтвердженням даного факту є те, що в ЦК України відсутні юридичні норми про підпризначення відказоодержувача. На моє переконання, дана проблема потребує невідкладного та якісного вирішення. Тому, враховуючи вказані доводи, я рекомендую вітизняному законодавцю закріпити в книзі VI главі 85 ЦК України такі положення:

ПІДПРИЗНАЧЕННЯВІДКАЗООДЕРЖУВАЧА. 
 
    Стаття 12371 . Поняттяпідпризначення відказоодержувача.
1.    Підпризначення відказоодержувача – цеспеціальне розпорядження, юридична сутність якого, будучи охопленою заповітом,водночас стосується прийняття додатковим відказоодержувачем на свою користьмайнових благ, які охоплені заповідальним відказом, замість основноговідказоодержувача, що в свою чергу не отримав вказану вигоду в зв’язку знеодмінною появою юридичних фактів, перелік яких закріплено відповідним законом. 
2.   Замінаособи, яка прийняла вигоду, охоплену заповідальним відказом, не допускається. 
  
    Стаття 12372. Учасники цивільнихправовідносин, яким гарантовано право на підпризначення відказоодержувача. 
1.           Правомна підпризначення відказоодержувача володіє заповідач.
2. Перелікуосіб, які мають право, закріплене ч. 1 ст. 12372 ЦК України,притаманна строга вичерпність. 
  
    Стаття 12373. Юридичні підставипідпризначення відказоодержувача.
1.   Додатковийвідказоодержувача володітиме правом на заміну основного відказоодержувача тоді,коли останній: 
·      помречи буде оголошений померлим до моменту відкриття спадщини або одночасно зісмертю заповідача чи оголошення останнього померлим; 
·      не приймена свою користь вигоду, охоплену заповідальним відказом, чи взагалі відмовитьсявід її прийняття; 
·      будевідсторонений від прийняття на свою користь майнової вигоди, охопленоїзаповідальним відказом, як особа, що вчинила проти заповідача і/чи інших осіб діяння,що суперечать юридичним і/або моральним нормам.
2.   Перелікуюридичних фактів, які передбачені ч. 1 ст. 12373 ЦК України, притаманнастрога вичерпність.
    Стаття 12374. Поняття додатковоговідказоодержувача.
1.   Додатковийвідказоодержувач – це суб’єкт цивільних правовідносин, який може прийнятимайнову вигоду, передбачену заповідальним відказом, замість основноговідказоодержувача.
2.   Суб’єктцивільних правовідносин, який бере участь в прийнятті вигоди, що охопленазаповідальним відказом, в якості основного відказоодержувача, не є додатковимвідказоодержувачем.
 
    Стаття 12375.Учасникицивільно-правових відносин, які можуть бути додатковими відказоодержувачами.
1.   Додатковимивідказоодержувачами можуть бути особи, які належать або не належать до тієї чиіншої черги спадкоємців за законом.
2.   Всіучасники цивільно-правових відносин, перелік яких передбачений ч. 1 ст. 12375ЦК України, є рівними перед законом.
 
    Стаття 12376. Можлива кількістьдодаткових відказоодержувачів.
1.   Можливакількість додаткових відказоодержувачів нітрохи не залежить від можливоїкількості основних відказоодержувачів.
2.    Кількість,яка передбачена ч. 1 ст. 1237 ЦК України, не є обмеженою.
 
    Стаття 12377.
1.   Додатковівідказоодержувачі можуть стати власниками чи користувачами
вигоди, якапередбачена заповідальним відказом, опісля відкриття спадщини й наявності будь-якогоз юридичних фактів, вичерпний перелік яких отримав своє закріплення в ч. 1 ст.12373 даного закону.
2.    Додаткові відказоодержувачі без жодноїчерговості можуть прийняти майнову вигоду, яка охоплена заповідальним відказом.
підпризначення відказоодержувачаЦК України