Далеко незавжди майнову вигоду, що передбачена заповідальним відказом, отримують основнівідказоодержувачі. В таких випадках право на прийняття згаданих благгарантуватиметься іншим учасникам цивільних правовідносин. Яке найменуваннядоцільно застосувати до таких осіб?
Вітчизняне законодавство не закріплює жодноївідповіді на таке запитання. Зокремав ЦК України відсутня безпосередня вказівка пронайменування осіб, які замість основнихвідказоодержувачів мають право на отримання вигоди, що в свою чергу охопленазаповідальним відказом.
На моє переконання, у вітчизняномузаконодавстві потрібно передбачити безпосередню вказівку про те, що тихучасників цивільно-правових відносин, які можуть прийняти майнові блага, якіпередбачені заповідальним відказом, доцільно називати «додатковими відказоодержувачами». Вказану точку зору я спробуюпідтвердити за допомогою таких доводів.
По-перше, «субститут» - це іншомовне поняття. В дослівному перекладі на українськумову воно означає особу, яка має право на заміну іншої особи. Когорті суб’єктівцивільних правовідносин, яким дозволено вчиняти такі дії, не притаманний вичерпний характер. Наприклад,субститутами можуть бути: не тільки особа, якій дозволено замінити учасникацивільних правовідносин, накористь якого спадкоємець за заповітом зобов’язаний вчинити певні діяння, яким властивий виключно майновий характер;а й інші суб’єкти (наприклад, особа, що може замінити суб’єкта цивільнихправовідносин, на користь якого спадкоємець за заповітом повинен вчинити певні діїнемайнового характеру; особа, що може замінити суб’єкта цивільнихправовідносин, на користь якого спадкоємецьза заповітом повинен вчинити певні суспільно корисні дії й т. д.).
По-друге, право на отримання вигоди, охопленоїзаповідальним відказом, мають не тільки основні відказоодержувачі, а й іншіучасники правовідносин. Але другі можуть прийняти на свою користь такі блага вдодатному порядку, а саме виключно тоді,коли перші помруть до моменту відкриття спадщини; вчинять супроти заповідача,членів його сім’ї чи інших осіб конкретні діяння, що за своїм змістом є протиправнимиі/або аморальними й т. д.
Загальновідомо, що національне законодавствовміщує в собі значні вади. Зокрема ЦК України не передбачає юридичну норму пронайменування осіб, які замість основних відказоодержувачів можуть прийняти насвою користь вигоду, що в свою чергу є безпосереднім предметом заповідальноговідказу. На мою думку, дана проблема потребує ефективного і негайноговирішення. Враховуючи вказане, я рекомендую вітчизняному законодавцеві передбачитив книзі VI глави 85 ЦК України вказівку про те, що учасникправових відносин, який, замінившиосновного відказоодержувача, може отримати згадані блага, називається не інакше, як «додатковим відказоодержувачем».